Tip:
Highlight text to annotate it
X
СТАРИМ ТУТ НЕ МІСЦЕ
Я став шерифом у цьому окрузі,
як мені було 25 років.
Аж не віриться.
Мій дід був шерифом. Батько теж.
Ми були шерифами одночасно.
Батько в Ппано, а я тут.
Він цим, мабуть, дуже пишався.
Бо я пишався.
Колись шерифи, бувало,
не носили зброї.
Багатьом у це важко повірити.
Джім Скарборо не носив.
Це молодший Джім.
І Ґастон Бойкінс не носив,
у окрузі Команч.
Я завжди любив слухати
про людей, що жили колись.
Не втрачав жодної нагоди.
Мимоволі порівнюєш себе
з тими людьми.
Питаєш себе - як би вони діяли
в наш час.
Недавно я пвідправив на електричний
стілець одного хлопця.
Сам його заарештував,
сам проти нього свідчив.
Він убив 14-річну дівчинку.
Газети писали, що злочин
було скоєно є стані афекту...
...та він мені сказав,
що ніякого афекту не було.
Розповів, що планував когось убити,
скільки себе знає.
Сказав, якщо його
випустять, він уб'є знову.
Сказав, що розуміє -
він потрапить у пекло.
Хвилин через 15 після смерті.
Не знаю, що й сказати.
Не знаю.
Сучасні злочини важко
навіть збагнути.
Не скажу, що я боюся.
Я завжди знає, що на цій роботі
треба бути готовим бо смерті.
Та я не хочу марно ризикувати...
...йдучи назустріч тому,
чого не розумію.
А тут доведеться наражати
на небезпеку свою душу.
І при цьому казати: "Нічого".
"Я стану таким, як цей світ".
Так точно, сер, я щойно зайшов.
Шерифе, у нього був якийсь
балон, наче кисневий.
Як при раку легень.
І шланг у рукаві.
Самі побачите, як приїдете.
Так точно, все під контролем.
- Чого зупинили?
-Будь ласка, вийдіть з машини.
- А що таке?
- Вийдіть з машини, сер.
Що це таке?
Стійте спокійно.
Стій спокійно.
Води.
Води. Заради Бога.
Води.
Нема в мене води.
Води.
Я ж тобі сказав, що нема "аква".
Англійською говориш?
Де останній?
Ультімо омбре.
Останній, той, що вцілів.
Куди він пішов?
- Я пішов би туди, звідки прийшов.
- Двері...
Тут є вовки...
Нема ніяких "лобос".
Ти зупинився глянути, що ззаду.
І зараз мене, дурня, застрелиш.
Але якщо ти зупинився,
то зупинився в затінку.
- Що у портфелі?
- Повно грошей.
Так не буває.
- Де ти взяв пістолет?
- Там, де треба.
- Ти цей пістолет купив?
- Ні. Знайшов.
- Луелін!
- Що? Не кричи.
Що ти віддав за цю штуку?
Не треба тобі все знати, Карло Джін.
Мені треба знати.
Якщо не закриєш пащу,
відведу тебе в спальню і вдрючу.
Брешеш.
А ти перевір.
Що ж.
Я навіть не хочу знати,
де ти був цілий день.
Правильний підхід.
НУ Що ж.
- Луелін.
- Що?
- Що ти робиш, маленький?
- Іду.
І куди йдеш?
Я забув дещо зробити.
Скоро повернуся.
І що ж ти надумав робити?
Одну страшенну дурість,
але все одно піду.
Якщо не повернуся, скажи
матері, що я 'її' люблю.
Твоя мати вмерла, Луелін.
Тоді я сам їй скажу.
- Скільки?
-69 центів.
І за бензин.
Дощу не було по дорозі?
- По якій дорозі?
- Я бачу, Ви з Далласа.
Яке твоє діло, звідки я?
Друзяка.
- Я нічого такого не мав на увазі.
- Точно нічого?
Я просто так сказав для розмови.
Якщо Ви не приймаєте моїх
вибачень, то я не знаю.
- Ви ще щось хочете?
- Не знаю. А що саме?
Щось не так?
- З чим?
- З чим-небудь.
Це ти мене питаєш?
Щось з чимось не так?
- Ви ще щось хочете?
- Ти мене про це вже питав.
Мені пора закривати.
- Пора зачиняти?
- Так, сер.
- О котрій годині зачиняєш?
- Зараз. Зачиняю зараз.
"Зараз" - це не час.
О котрій завжди зачиняєш?
Тоді, як смеркне. Коли темно.
Сам не тямиш, що мелеш?
Сер?
Я кажу, що ти сам не тямиш,
що говориш.
- Коли ти лягаєш спати?
- Сер?
Ти що, глухий?
Я спитав, коли ти лягаєш спати?
Приблизно о 21.30.
Я можу вернутися в цей час.
Навіщо Вам вертатися?
Тут буде зачинено.
Ти вже казав.
Мені треба зачиняти.
Ти живеш у будинку отам ззаду?
Так.
Ти тут прожив усе життя?
Ця заправка спочатку
належала тестеві.
Заради неї оженився?
Ми багато років прожили
в Темплі, штат Техас.
Виростили там дітей. У Темплі.
Сюди переїхали 4 роки тому.
Ти оженився заради заправки.
Можете й так це називати.
Мені не треба ніяк називати.
Так воно і є.
В "орел-решку" програвав?
Тобто?
Що ти найбільше
був програв в "орел-решку"?
Не знаю. Не можу сказати.
Угадуй.
- Угадувати?
- Так.
- Навіщо?
- Угадуй і все.
Треба знати, навіщо вгадуєш.
Тобі треба вгадувати.
Я за тебе вгадати не можу.
Це буде нечесно.
- Я ж нічого не поставив.
- Поставив.
Ти поставив усе своє життя.
Просто ти цього не знав.
-3наєш, який рік на цій монеті?
- Ні.
1958.
Вона мандрувала 22 роки,
щоб потрапити сюди. Тепер вона тут.
І це або орел, або решка.
Угадуй.
А що я можу виграти?
Усе.
- Як це?
- Ти можеш виграти все. Угадуй.
НУ добре.
Тоді "орел".
Молодець.
Не клади 'й в кишеню.
Це твій щасливий четвертак.
- Куди ж 'її' покласти?
- Куди завгодно, тільки не в кишеню.
А то вона змішається з іншими
й стане простою монетою.
Якою вона і є.
Луелін?
Що за чорт?
- В Одесу.
- Навіщо нам в Одесу?
Не нам. Тобі. Поживеш у матері.
Чого це?
Зараз неділя, північ.
Суд відкриють через 9 годин.
Поліція звірить номерний знак
мого пікапа
й номер на моторі.
О 9.30 поліція вже буде тут.
І довго нам доведеться...
А коли б ти перестала шукати
свої два мільйони доларів?
Що я скажу мамі?
Стань у дверях і загорлай:
"Мамо, я приїхала!".
- Луелін...
- Збирай речі.
Якщо тут щось залишиш,
то вже ніколи не побачиш.
Не напружуйся просити пробачення.
Так вийшло.
Я вже нічого не можу змінити.
Сідай посередині.
- Це його пікап?
- Так.
Викрутка є?
Хто порізав шини?
Мексиканці, мабуть. Не ми.
- Тут дохлий пес.
- Так і є.
- Де приймач?
- У мене.
Трупи смердять.
Потримай ліхтар.
Діє?
Є що-небудь?
Ані звуку-
Ясно...
Ану дай мені.
- Я думала, щось горить.
- Таки горіло.
Вендел каже, що в пустелі
теж щось сталося.
Заходь.
Коли округ почне платити
за оренду мого коня?
Я тебе люблю щодень більше.
Як приємно.
- Будь обережний.
- Я завжди обережний.
- Не зроби собі якоїсь шкоди.
- Та ніколи!
Іншим теж шкоди не роби.
Як скажеш.
Ніколи б не подумав, що машина
може так горіти.
Так, сер. Треба було сосисок узяти.
Вендел, чи це може бути
"Форд" 1977 року?
- Може.
- І я так думаю. Нема сумнівів.
Це його водія застрелили на шосе?
Так, це та машина.
Злочинець убив помічника шерифа
і взяв його машину.
Убив на шосе оцього,
пересів у його машину -
ось вона стоїть,
а він знову змінив машину
невідомо на що.
Дуже прямолінійно, шерифе.
-3 віком стаєш простіший.
- Так.
Тепер той інший злочин.
Поїдеш на Вінстоні.
- Це точно?
- Точніше не буває.
Якщо з Лореттиним конем
щось станеться,
я не хочу бути тим, хто сидів
у нього На спині.
Сліди тих самих шин ідуть
туди й назад.
Залишено їх майже одночасно.
Малюнок протектора видно чітко.
Хтось здер з дверей табличку
техобслуговування.
Я знаю цей пікап.
Належить типові на прізвище Мосс.
- Луелін Мосс?
- Так, це він.
- Думаєте, він наркокур'єр?
- Не знаю.
Дуже сумніваюсь.
Там ціле побоїще.
Зараза! Навіть собаку вбили.
Не змогли домовитись?
Здається, виникли розбіжності.
Який там у вас калібр, шерифе?
Дев'ять міліметрів.
Кілька гільз від автоматичного
кольта 45 калібру.
Пса поклали з дробовика.
Чого їх не погризли койоти?
Не знаю.
Очевидно, койоти
не їдять Мексиканців.
Оці, мабуть, їхнє керівництво.
Тут була не одна сварка, а більше.
Тут - страта, а там - Дикий Захід.
Це мексиканський бурий героїн.
Хлопців уже роздуло-
Отже, їх повбивали раніше.
Мав бути обмін "гери" на гроші.
А тоді розбіжності...
Грошей тут могло й не бути.
Можливо.
- Але Ви в це не вірите.
- Ні.
Мабуть, не вірю.
Заплутана справа, так, шерифе?
Це ще тільки початок.
Слухаю?
Я шукаю Луеліна Мосса.
- Ходили до його трейлера?
- Ходив.
Тоді він на роботі.
Щось йому передати?
- Де він працює?
- Я не можу сказати.
Де він Працює?
Сер, я не маю права давати
інформацію про мешканців.
Де він Працює?
Ви що, не чули?
Ми не надаємо інформації.
Навіщо аж у Дель Ріо?
Хочу позичити в Роберто машину.
Купити не можеш?
Не хочу її реєструвати.
Я днів через два подзвоню.
- Обіцяєш?
- Обіцяю.
У мене погане передчуття, Луелін.
А в мене добре. Виходить рівновага.
Не треба так хвилюватися.
Мама буде зла, як чорт.
Клястиме тебе з ранку до вечора.
Ти ж до цього звикла.
Я багато до чого звикла.
Я працюю у "Вол-Марті".
Уже ні, Карло Джін. Ти на пенсії.
- Луелін?
-Що, мем?
Ти ж повернешся?
Повернусь.
Департамент шерифа!
Глянь на замок.
-3аходимо?
- Зброю до бою.
- А Ваша зброя де?
- Я ховаюся за тобою.
Департамент шерифа!
- Думаю, вони вже втекли.
- Думаю, так воно і є.
Це Від замка?
Напевно.
- Коли він тут був?
- Не знаю.
- Це прикро.
- Що саме?
Ще холодна.
Шерифе! Ми з ним
щойно розминулись!
Треба про це передати по радіо.
Добре.
Що саме передавати?
Розшукується чоловік,
який недавно пив молоко?
Це таки прикро.
Я це сказав перший.
Чи цей Мосс здогадується,
які акули на нього полюють?
Не знаю. Мав би здогадатися.
Він бачив те саме, що і я,
а на мене це враження справило.
Відвези мене в мотель.
- У якийсь конкретний?
- У якийсь дешевий.
- Назвіть тип номера.
- Що зробити?
Оберіть тип номера
з відповідною ціною.
Я один, тому розмір ліжка
не має значення.
Це Роберто,
мене зараз немає.
Можете залишити повідомлення.
Алло?
Луелін у Вас?
Луелін? Немає.
Ви його чекаєте?
Чого б це я його чекала? Хто це?
Я можу допомогти?
У Вас є "Ларрі Маан", 11 розмір?
Я гляну.
- Шкарпетки є в продажу?
- Тільки білі.
Я інших не ношу. Де у вас туалет?
Не зупиняйся.
Об'їдь по колу.
Який номер?
Просто об'їдь.
Хочу глянути, чи є там хтось.
Їдь далі. Не зупиняйся.
Я не хочу влипнути в халепу.
Усе нормально.
Краще я тебе висаджу
й не будемо сперечатися.
- Вези мене в інший мотель.
- Поїздку закінчено.
Ти вже влип у халепу.
Вези мене в інший мотель.
Прийшли результати розтину
того вбитого на шосе.
- Яка була куля?
- Не було кулі.
- Не було кулі?
- Не було, сер.
Венделе, це якесь безгпуздя.
Так, сер.
Ти сказав, що вхідний отвір посеред
лоба. А вихідного отвору нема.
Він вистрелив людині в голову,
а тоді виколупав кулю ножиком?
- Не хочу такого і уявляти.
- Я теж.
Долити гарячої, шерифе?
Так, Морін, долий.
Поліція і нарковідділ вранці
знову їдуть на місце злочину.
Поїдете з ними?
Там що, з'явилися нові трупи?
- Ні, сер.
- Тоді не поїду.
Дванадцятий калібр. Набої потрібні?
Так. Картеч 810.
Це потужна штука.
У Вас є туристське спорядження?
Стійки для намета?
- А намет Ви вже маєте?
- Та ніби.
Якщо Ви скажете назву моделі,
я замовлю Вам стійки.
- Та не треба. Давайте намет.
- Який саме?
Такий, де найбільше стійок.
- Можна мені інший номер?
- Хочете змінити номер?
Ні, я хочу залишити собі свій номер
і взяти ще один.
- Ще один додатково?
- Так.
У Вас є план мотелю?
Та щось таке є.
Можна номер 38?
Можете взяти той,
що праворуч від Вашого. №137.
- Він вільний.
- Ні, 38 підійде.
Там два подвійні ліжка.
- Не вбивай мене.
- Як Ви знайшли?
- Не вбивай мене.
- Не варто так робити.
Навіть такому молодому, як ти.
Що робити?
Їздити автостопом.
Небезпечно.
Ви знаєте, який з себе
Антон Чиґур, правильно?
Так, я знаю його дуже добре.
Коли Ви бачили його востаннє?
Торік 28 листопада.
Ви так добре Пам'ятаєте дату.
Я пропонував Вам сісти?
Ні, але Ви не схожі на людину,
яка хоче, щоб стілець гуляв.
Я пам'ятаю дати, імена, цифри.
Я його бачив 28 листопада.
Він геть шизонувся.
Ми втратили гору грошей,
а наші партнери - продукт.
3 цього рахунка можна знімати
всього по $1200 раз на добу.
Це підвищення, бо була тисяча.
Якщо видатки будуть вищі,
ми Вам відшкодуємо.
- То як добре Ви знаєте Чиґура?
- Що Ви хочете знати?
Вашу думку про нього. Загалом.
Чи дуже він... небезпечний?
Порівняно з чим? 3 бубонною чумою?
Скажу, що він досить жорстокий тип,
якщо Ви вже покликали мене.
Він убивця-психопат, ну то й що?
Таких навколо повно.
Учора він убив трьох
у мотелі в Дель Ріо.
І ще двох у тому побоїщі в пустелі.
- Його можна зупинити.
- Бачу, Ви в собі впевнені.
Чарівне у Вас життя, містер Велз.
Я не бачу в ньому особливих чарів.
- Я хотів запитати...
- Що?
Ви погасите мій паркувальний талон?
Це спроба пожартувати?
Пробачте.
Я знадвору полічив поверхи
цього будинку.
- І що?
- Одного не вистачає.
Ми це з'ясуємо.
Одна кімната, на одну ніч.
Двадцять шість доларів.
Добре.
Ви тут будете цілу ніч?
Так, до десятої ранку.
Це Вам.
Я не прошу нічого протизаконного.
Мене дехто шукає.
Не поліція.
Подзвоніть мені,
якщо вночі поселиться ще хтось.
"Хтось" означає будь-якого вилупка.
Не може бути.
Чорт.
Не бійся. Я нічого тобі не зроблю.
Просто вивези мене звідси.
ПУНКТ ПЕРЕТИНУ КОРДОНУ США
Ви потрапили в автокатастрофу?
Я тобі дам 500 баксів за куртку.
Покажіть гроші.
Ви потрапили в автокатастрофу?
Так.
- Давайте гроші.
- Вони тут. Давай куртку.
Хай дасть гроші в руки.
І пиво давай.
І пиво давай теж.
За скільки?
Браяне. Віддай йому пиво.
Лікаря. Будь ласка.
Ще нічого нема по машинах?
Я знайшла все, що було.
Машини було куплено
й зареєстровано на померлих.
Власник того "Бронко"
вмер 20 років тому.
По мексиканських шукати теж?
Не треба.
Це чеки за цей місяць.
Вам знову дзвонив
агент з нарковідділу.
Не хочете з ним говорити?
Уникатиму розмови.
Він знову їде туди-
Питав, чи ви не хочете з ним поїхати.
Як чемно з його боку.
Подзвони від мене Лоретті.
Скажи, що я їду в Одесу
поговорити з Карлою Джін Мосс.
Так, шерифе.
Я їй подзвоню звідти.
Подзвонив би зараз, але вона
захоче, щоб я приїхав додому.
- Дзвонити, як Ви вже вийдете?
- Так.
Не хочеться брехати
без крайньої потреби.
Що там Торберт говорив
про правду й справедливість?
Щодня ми наново присвячуємо
життя своїй справі. Щось таке.
Думаю, мені доведеться життя
присвячувати двічі на день.
Може, й до трьох разів дійде,
поки все це закінчиться...
А це ще що за лихо?
Що, шерифе?
Ти давно озирався на свій вантаж?
Це ні в які ворота на лізе.
Мотузка розв'язалася.
Скільки трупів загубив?
Жодного, шериф-
Не могли послати фургон?
У нас нема фургонів
з повним приводом.
Випишете мені штраф за погано
закріплений вантаж?
Зникни з-перед очей.
Думаю, не таке майбутнє
Ви собі уявляли,
коли вперше накинули оком
на ці гроші.
Не бійтесь. Це не я за Вами женуся.
Я знаю.
Я його бачив.
Ви його бачили? І ще живі?
Він що - найлютіший лиходій?
Я б його так не назвав.
А як би Ви його назвали?
Я, мабуть, сказав би що він
не має почуття гумору.
Його прізвище - Чиґур.
- Цукор?
- Чиґур. Антон Чиґур.
- 3наєте, як він вас знайшов?
- Я знаю, як він мене знайшов.
- Це називається "транспондер".
- Я знаю, як це називається.
Більше він мене не знайде.
Я Вас знайшов за три години.
Бо я лежав без руху.
Ні. Ви не розумієте.
Ви ким працюєте?
Я на пенсії.
- А ким працювали?
- Я зварювапьник.
Ацетилен? Дугова зварка?
Вольфрам?
Я зварюю все, що можна.
- І чавун?
- Так.
- Паяння?
- Я не казав про паяння.
- Латунь?
- Я ж казав, що все.
У В'єтнамі були?
Так, я був у В'єтнамі.
Я теж.
І що ми тепер - фронтові друзі?
Віддайте мені гроші.
Я не маю інших причин Вас захищати.
Уже пізно. Я їх витратив.
Півтора мільйона на повій та віскі,
а решту розтринькав.
Як Ви знаєте, що він зараз
не їде в Одесу?
Навіщо йому їхати в Одесу?
Щоб убити Вашу дружину.
Може, це він має боятися,
що я його вб'ю.
Не має.
Ви для цього не годитесь.
Ви звичайний тип, що випадково
натрапив на ті автомашини.
Я на американському березі,
в готелі "Орел".
Карсон Велз.
Подзвоните, як стане нестерпно.
Я Вам дозволю залишити собі
трішки грошей.
Якби я збирався домовлятися,
то домовлявся б з Чиґуром.
Ви не розумієте.
3 ним не можна домовитись.
Навіть якщо ви віддасте гроші,
він усе одно Вас уб'є,
бо Ви завдали йому клопоту.
Він незвичайний.
Можна навіть сказати,
що він має принципи.
Принципи, вищі за гроші,
наркотики і все таке.
Він не такий, як Ви.
Навіть не такий, як я.
Він не базікає так, як Ви.
Це я в ньому схвалюю.
Карла Джін. Дякую, що прийшли.
Сама не розумію навіщо.
Я не знаю, де він.
І нічого від нього не чули?
Не чула ні слова.
Ви б сказали, якби почули?
Не знаю.
- Він не хоче з Вами проблем.
- У нього проблеми не зі мною.
- А з ким у нього проблеми?
-3 дуже поганими людьми.
Ці люди його вб'ють.
Вони від свого не відмовляться.
Він теж не відмовиться. Він такий.
Він усіх подужає.
Ви знаєте Чарлі Волсера,
що живе на схід від Сандерсона?
Він колись забивав худобу -
бив її осюди молотом,
зв'язував і перерізав горло.
Якось Чарлі вже зв'язав бика
й приготувався різати,
але бик отямився й почав бушувати.
Шістсот фунтів скаженої бичатини,
вибачте на слові.
Чарлі хапає рушницю,
стріляє бикові в голову,
але той так колотиться,
що не прицілишся.
Куля рикошетить, летить назад
і влучає Чарлі прямо в плече.
Бачили б Ви Чарлі- він і досі
не може підняти праву руку.
Сенс у тому, що навіть
у змаганні між людиною й худобою
результат непевний.
Коли Луелін подзвонить, скажіть,
що я обіцяю йому безпеку.
Звісно, зараз худобу забивають
геть інакше.
Пневмопістолетом.
Стріляють отакою залізячкою в мозок.
І зразу висмоктують.
Тварина нічого й не відчуває.
- Нащо Ви мені це розказуєте?
- Не знаю.
Думки вголос.
Привіт, Карсоне.
Ходімо в твій номер.
Не обов'язково мене вбивати.
Я наймит.
Я можу просто поїхати додому.
Можеш.
Ти не пошкодуєш.
Треба знайти банкомат.
Я на рахунку маю 14 тисяч доларів.
І розійдемось.
Банкомат?
Я знаю, де портфель.
Якби знав, він би був у тебе.
Треба шукати на березі.
Я знаю, де він.
Я знаю щось краще.
- Що саме?
- Я знаю, де він буде.
Ще ж?
Його принесуть
до моїх ніг.
Це ще невідомо.
А я його знайду за 20 хвилин.
Я це знаю напевно.
А ти знаєш, Карсоне, що зараз буде?
Реально оціни ситуацію.
Умри гідно.
Іди до біса!
Що ж. Дозволь тебе запитати.
Якщо правила, яких ти тримався,
привели тебе до смерті,
то який сенс у таких правилах?
Ти хоч розумієш, який ти псих?
Ти про природу нашої розмови?
Я про твою природу-
Ти можеш забрати гроші, Антоне.
- Алло?
- Так.
Карсон Велз є?
Не в тому сенсі, що ти думаєш.
Прийди бо мене.
Хто це?
Ти знаєш хто.
Тобі треба зі мною поговорити.
- Нічого мені не треба.
-А я думаю, що треба.
Знаєш, куди я зібрався?
Мене це не цікавить.
Я знаю, де ти.
І де ж я?
У лікарні на тому березі.
Та я зібрався не туди.
Знаєш, куди я поїду?
Так. Я знаю, куби ти поїдеш.
добре.
Але її там не буде.
Не має значення, де вона.
То навіщо тобі туди їхати?
Ти ж знаєш, як усе закінчиться?
Ні.
А я думаю, знаєш.
Тому пропоную ось що.
Принеси гроші, і я її' відпущу.
Інакше вона поплатиться.
Так само, як і ти.
Кращої пропозиції не буде.
Я не кажу, що ти врятуєш собі
життя, бо це вже неможливо.
Я тобі таки щось принесу.
Я маю щодо тебе план.
Тобі не доведеться мене шукати.
- Мотель у Дель Ріо?
- Так, сер.
Ніхто не мав документів,
але всі троє - мексиканці.
Були.
Питання - чи вони зупиняться?
А якщо так, то де й коли?
Так, сер.
Вендел, розвідав про замок?
Циліндр вибито пострілом.
Ясно.
Хочете з'їздити туди?
Ні, це все, що я хотів знати.
Їхня смерть - природна.
Як це, шерифе?
Природна при їхньому виді діяльності.
Так, сер.
Венделе, це тотальна війна.
Іншого слова не знайду.
Хто всі ці люди?
Ось. На тому тижні виявили
одну пару з Каліфорнії.
Вони винаймали кімнати старим.
Потім убивали, закопували у дворі
й одержували їхні пенсії.
О, спершу їх катували.
Не знаю навіщо.
Може, в них телевізор поламався.
І це тривало, поки, цитую:
"Сусіди стривожились,
коли з двору вибіг
голий дід у собачому нашийнику".
Такого не вигадаєш.
І пробувати не варто.
Дивись, що привернуло увагу.
Копання могил у дворі
уваги не привертає.
Нічого, нічого. Я й сам іноді сміюсь.
А що ще можна вдіяти.
Як думаєш -
хто проходить у США крізь ці ворота?
- Не знаю. Американці?
- Деякі американці.
- І хто, по-твоєму, це вирішує?
- Ви, мабуть.
Правильно. І як я вирішую?
- Не знаю.
- Я запитую.
Якщо відповідь розсудлива -
люди проходять.
Якщо ні - не проходять.
Щось не зрозумів?
- Ні.
- Тоді я спитаю ще раз.
Як ти тут опинився без одягу?
На мені куртка.
- Ти з мене знущаєшся?
- О ні, сер.
- Не жартуй зі мною.
- Так точно, сер.
- Ти що, військовий?
- Ні, сер. Я ветеран.
- В'єтнам?
- Так точно. Два строки.
Яка частина?
12-й піхотний батальйон
з 7.08.1966 до 2.08.1968.
- Вілсон!
- Що, сер?
Хай хтось людині допоможе.
Йому треба потрапити в місто.
Як чобітки, не муляють?
Та ні, все добре.
Мені тепер потрібне все інше.
Добре.
До Вас часто заходять
люди без одягу?
Ні, сер, це незвичайно.
- Вона не хоче з тобою говорити.
- Хоче. Дайте їй слухавку.
- Ти знаєш, котра година?
- Мені все одно, котра година.
І не думайте кинути слухавку!
Нікчемний зятю, як ти остогид.
- Луелін?
-Привіт.
Що мені робити?
Ти розумієш, яка ситуація?
Нічого не знаю. Тут був шериф
з округу Террел.
- І що ти йому сказала?
- Що я могла сказати?
Ти поранений?
Чого ти так вирішила?
Я це чую у твоєму голосі.
Фальш у нього в голосі!
Хочу зустрітися. В Ель Пасо,
в мотелі "Пустельні піски".
Віддам тобі гроші й посаджу на літак.
Луелін, я не кину тебе в біді.
Так буде краще-
Ти полетиш, а я без грошей.
Він мене не зачепить.
А от я його зачеплю.
Знайду його, а тоді приїду до тебе.
Кого знайдеш? І де я діну матір?
- У неї все буде добре.
- У неї все буде добре?
Яке "добре"? У мене рак!
Її ніхто не зачепить.
Ти хто?
- Я?
- Так.
Ніхто.
Бухгалтер.
Він дав мексиканцям приймач.
Він вважає...
Він вважав...
- Що більше людей шукатиме...
- Дурість.
Треба вибрати один,
але відповідний інструмент.
Розумію.
Ви мене вб'єте?
Хтозна.
Ти мене бачиш?
Я завжди знала,
що цим усе закінчиться.
3 роки тому я це передбачила.
Ми одружені менше, ніж 3 роки
Три роки тому я сказала:
"добра не буде".
І ось воно - 30 градусів спеки,
у мене рак,
і в нас нема дому.
Ми Їдемо в Ель Пасо, Техас.
Знаєте, скільки в мене знайомих
в Ель Пасо, штат Техас?
Не знаю, мем.
От скільки.
Не бачу, де мій преднізон.
- Я його поклала, мамо.
- Але я його не бачу.
Я поклала. В оцю. Побудь тут.
Я куплю квитки
й візьму багажний возик.
Вам допомогти з сумками, мадам?
Слава Богу, в Західному Техасі
лишився хоч один джентльмен.
Дякую Вам. Я стара й нездужаю.
На який Вам автобус?
Ми їдемо в Ель Пасо.
Не питайте навіщо.
Не часто побачиш
мексиканця в костюмі.
Ви їдете в Ель Пасо? Я знаю
це місто. Де зупинитесь?
Карло Джін, як Ви там?
Шерифе, історія про Чарлі
Волсера - правда?
Якого Чарлі Волсера?
Правда. Не ручаюся за деталі,
але історія правдива.
Ясно.
Шерифе, можете мені
щось пообіцяти?
Так, мем.
Якщо я Вам скажу,
куди подався Луелін...
...пообіцяйте, що поїдете
і з ним поговорите.
Ви один, без нікого.
Так, мем, обіцяю.
Луелін ніколи
не попросить допомоги.
думає, що без неї обійдеться.
Карло Джін, я не зроблю Вашому
чоловікові нічого поганого.
Йому потрібна допомога,
хоч він, може, й не знає.
Що за проблеми, сусіде?
Акумулятор сів, не заводиться.
Ти тутешній?
Тут народився й виріс. На.
Який би аеропорт ти обрав?
Що? Аеропорт чи аеродром?
Аеропорт.
- Куди хочеш летіти?
- Не знаю.
Надумав усе кинути й утекти?
Зі мною теж таке було, брате.
Тут самі аеродроми.
Аеропорт - в Ель Пасо.
Якщо треба в якесь конкретне місце,
краще їхати в Даллас.
Щоб без пересадок.
Ну що, чіпляєш дроти?
Можеш зняти з кузова курей?
Ти про що?
МОТЕЛЬ "ПУСТЕПЬНІ ПІСКИ"
Привіт, містере Спорттовари.
І Вам привіт.
Спортсмен?
Так.
У мене в номері є пиво.
Я жду дружину.
Це ти її завжди виглядаєш з вікна?
Не тільки.
А кого ще?
Просто дивлюся, що буде.
Цього ніхто не видивиться.
Пиво! Ось що буде.
Я принесу холодненького.
Ти так і залишишся жонатий.
Ні, мем. Я знаю, що буває після пива.
Після пива буває ще пиво.
Викличте поліцію! Викличте поліцію!
Вашу місцеву.
У мене нема з нею зв'язку.
Вип'ємо кави,
перш ніж поїдеш додому?
Грошей у його номері не було?
200 доларів у кишенях.
Ці "омбрес" забрали б усе.
Напевно.
Хоч вони поспішали.
Це все кляті гроші, Еде Том.
Гроші й наркотики.
Це тепер вище за все.
Що це означає? До чого веде?
Якби ти 20 років тому сказав,
що діти ходитимуть по вулицях наших
техаських міст з зеленим волоссям
із кільцями в носі...
...я б нізащо тобі не повірив.
Знамення й чудеса.
Спочатку перестаєш чути "сер" та
"мем", а все інше вже не забариться.
Це як цунамі.
Це не щось окреме.
Та того типа, що ти шукаєш,
цим не поясниш.
Він просто звихнутий убивця.
Не думаю, що він звихнутий.
А як же його назвати?
Не знаю. Іноді я думаю,
що він - просто привид.
- Хоч він цілком реальний.
- Точно?
Ті вбивства в готелі "Орел" -
це виходить за всякі межі.
Так, шкура в нього товста.
Це ще м'яко сказано.
Спершу він розстріляв портьє.
На другий день повернувся
і вбив полковника у відставці.
Важко повірити.
Спокійно прийшов на місце злочину.
Хто на таке здатний?
І як від такого захиститися?
Щасливої дороги, Еде Том.
Пробач, що не зуміли
допомогти твоєму хлопцеві.
МІСЦЕ ЗЛОЧИНУ. НЕ ПЕРЕТИНАТИ
Я приїхав!
Як ти знаєш, що це я?
А хто ще міг приїхати
на твоєму пікапі?
Ти його почув?
Ти чув, як я...
Ти що, з мене смієшся?
Чого ти так вирішив?
Я побачив, що один кіт почув.
А як ти зрозумів, що це мій пікап?
Вирахував. Коли ти зайшов.
Скільки ти їх маєш?
Котів? Не знаю. Кілька.
Залежно, що розуміти
під словом "маєш".
Деякі з них напівдикі,
а деякі просто дикі.
Як життя, Елісе?
Сам бачиш.
Мушу сказати, ти постарішав.
Таки постарішав.
Прийшов лист від твоєї дружини.
Вона пише досить регулярно,
тримає в курсі сімейних новин.
- Не знав, що в нас є новини.
- Пише, що ти кидаєш роботу.
- Хочеш кави?
- Буду вдячний.
А кава свіжа?
Я варю свіжу щотижня,
навіть якщо лишається стара.
Той, що в тебе стріляв,
умер у в'язниці?
У Луїзіані. Так.
Що б ти зробив, якби його випустили?
Не знаю. Нічого.
Що б це дало?
Я не думав, що ти таке скажеш.
Час, витрачений,
щоб повернути забране...
...вартий більше забраного.
У якусь мить починаєш
оцінювати речі тверезо.
Твій дід ніколи не просив мене
стати помічником шерифа.
Лоретта пише, ти кидаєш роботу.
- Як до такого дійшло?
- Не знаю.
Відчуваю, що не справляюся.
Я завжди думав,
що як стану старший...
...Господь увійде в моє життя.
А Він не ввійшов.
Я Його не осуджую.
На Його місці я б поставився
до себе так само.
Ти не знаєш, що Він думає.
Я відіслав поліції кольт
і значок дядька Мака.
Виставлять у музеї.
Тобі тато розказував,
як загинув дядько Мак?
Його застрелили. На власному
ґанку, в окрузі Гадспет.
Під'їхало семеро чи восьмеро,
хотіли то те, то се.
Дядько Мак пішов у хату по рушницю...
Та вони його випередили.
Застрелили на порозі.
Тітка Елла вибігла, намагалася
спинити кровотечу.
А дядько Мак весь час намагався
дотягтися до рушниці.
А ті сиділи на конях
і дивились, як він помирає.
Потім один щось сказав
по-індіанськи й вони поїхали.
Дядько Мак розумів, що це все,
на відміну від тітки Елли.
Куля пробила ліву легеню.
І це був кінець... як то кажуть.
Коли він помер?
У 1909.
Ні, я в тому сенсі - зразу чи вночі...
...Коли?
Здається, вночі.
Уранці вона його поховала.
Копала могилу в цій твердій глині.
Тож у твоїй ситуації
нема нічого нового.
Цей край суворий до людей.
Змін не зупиниш.
І ніяк на них не вплинеш.
Думати інакше - марнославство.
Я знала, що це ще не все.
Грошей у мене нема.
Ті, що були, закінчились,
а ще стільки рахунків висить.
Я сьогодні поховала матір.
За похорон теж не заплатила.
Я б за це не переживав.
Мені треба сісти.
Вам нема причини мене вбивати.
Нема. Але я дав слово.
Ви дали слово?
Вашому чоловікові.
Це безглуздо-
Ви дали слово моєму чоловікові
мене вбити?
Ваш чоловік мав шанс Вас урятувати.
Натомість він використав Вас
у спробі врятувати себе.
Це не так.
Не так, як Ви кажете.
Не обов'язково мене вбивати.
Усі говорять одне й те саме.
ЩО Говорять?
Що "не обов'язково вбивати".
Бо це так.
Це єдине, що я можу зробити.
Вибирайте.
Я зрозуміла, що Ви божевільний,
одразу, як Вас побачила.
І одразу зрозуміла, що мене чекає.
- Вибирайте.
- Ні.
Я не вибиратиму.
Вибирайте.
Монета нічого не вирішує.
Вирішуєте Ви.
Я сюди прийшов тим самим
шляхом, що й монета.
У Вас кістка стирчить з руки.
Нічого. Я тут трошки посиджу.
"Швидка" вже їде.
Он чоловік пішов викликати.
Добре.
Вам погано?
У Вас кістка стирчить з руки.
Скільки ти хочеш за сорочку?
Та я Вам так її віддам.
Ти глянь на цю довбану кістку.
3ав'яжи мені.
3ав'язуй, зав'язуй.
Та ну, містере. Я за так допоміг.
- Це великі гроші.
- Візьми.
Візьми гроші й ви мене не бачили.
Мене вже не було.
Так, сер.
Тут і моя частина.
Ти ж не віддавав сорочку.
Він не за це заплатив.
Можливо. Але сорочку дав я.
- Мабуть, я проїдуся.
- Добре
Що скажеш?
Я за тебе не вирішую.
- Я питаю, чи не хочеш зі мною?
- Та ні. Я ж не на пенсії.
Тоді давай я допоможу тобі тут.
Краще не треба.
- Як спалося?
-Не знаю. Щось снилося.
Ти тепер маєш час для снів.
Щось цікаве снилося?
Сни цікаві тільки хазяїнові.
Еде Том, я чемно вислухаю.
Ну добре. Снів було два.
В обох снився батько.
Аж дивно.
Я зараз старший,
ніж був він, на 20 років.
Тож для мене він молодший.
Перший сон я пам'ятаю не дуже...
Наче ми зустрілись десь у місті
й він дав мені грошей.
Здається, я їх загубив.
Другий сон - наче ми з батьком
опинилися в минулому,
і я їхав верхи в горах, уночі.
Їхав через перевал у горах.
Було холодно, на землі лежав сніг.
Він проїхав повз мене.
Нічого не сказав.
Просто проїхав мимо.
Був закутаний у ковдру,
голова похилена.
Коли він проїжджав, я побачив,
що він везе вогонь у розі,
як возили колись,
і той ріг світився зсередини.
На колір був, мов місяць.
І уві сні я зрозумів, що він їде вперед,
щоб розпалити вогонь
десь там, у тій темряві, в тому холоді.
І я зрозумів, що як туди доїду,
то він мене там чекатиме.
А потім я прокинувся.
розпізнано та підправлено Орисею
http://cinemasterpiece.wordpress.com/