Tip:
Highlight text to annotate it
X
- Вперше?
- Так.
Мій адвокат порадив
звернутися щодо вінірів.
Ви вперше. Все що мені
потрібно знати.
Заповніть, щоб ми знали кому
телефонувати, якщо ви
- в кріслі помрете.
- А-а.
Це жарт, любий.
Я пожартувала.
Доброго дня, Місіс... Ремар.
Я лікар Джонсон.
Ні, ''міс'' Ремар,
і я знаю, хто ви.
Я часто буваю у іншого
лікаря у цій будівлі.
Ми з вами пару разів
зустрічалися в ліфті.
Добре.
Ви одружені?
Так, я одружений.
Отже, що ми для ваc
робимо сьогодні?
Лише вінір? Так?
Мені сказали, що зазвичай
ви робите лише один.
Ну, ми робимо те,
що потрібно робити. Аллі.
Отже, давайте
подивимося.
- Який зуб?
- Я не знаю.
Скажіть самі.
Що, ще одна
закохана красуня?
- І як вам вдається?
- Як мені...
Отже, приходьте
наступного тижня.
Запишіть міс Ремар на
установку вініру, добре?
Так-так. Я весь наступний
тиждень звільню,
аби ви могли морально
підготуватися, добре?
Було дуже приємно нарешті
з вами познайомитися.
Так-так. Мені теж.
Добре.
Вона мені потрібна...
О, доньки телефонують.
Мені потрібно взяти куртку.
Так, не рухайся, я
нахилюся і все. Вибачте.
Все нормально.
Буду через декілька хвилин.
Чарлі.
Гей, Чарлі! Чарлі Файнмен!
Чарлі!
Чарлі! Чарлі Файнмен!
Я не можу більше
терпіти твого батька!
Він знову в ліжку.
Злющий, як дідько.
Як підстрелений кабан.
Мамо, ти гуляла сьогодні?
Я так розумію,
це відповідь ''ні''.
Тато?
Ненавиджу це місто.
Ненавиджу це прокляте місто.
И навіщо ти нас сюди привіз.
Я привіз сік папайї,
який ти просив.
Ненавиджу це чортове місто.
І цей сморід.
І сміття скрізь на вулиці.
Та? Мені потрібні гроші на
сукню для обіду, на який я іду
с Якобсенсами. І тобі
потрібно мене відвезти.
Тому що мама буде
з Шері на уроці співів.
Добре.
І нам потрібно поговорити
про новий сотовий телефон.
Зранку ти сказав, що ми
поговоримо ввечері.
Мені здавалося, ми це питання
вже обговорили.
Але мені вже 13, а у нас один
на двох з молодшою сестрою.
Так. Він потрібен лише коли
мама чи тато затримуються.
Я сьогодні бачив
Чарлі Файнмена.
Невже? І як він?
Не знаю. Я був в машині,
а він йшов пішки.
Він виходив з господарського
магазину. Ніс фарбу.
Думаєш, він продовжує
працювати лікарем?
Та, а хто такий
Чарлі Файнмен?
Мій старий університетський
друг, маленька.
Ми навіть разом жили
в гуртожитку.
Не розмовляв
з ним цілу вічність.
Це той твій однокурсник.
Чия сім'я була
на тому літаку?
Це Чарлі Файнмен?
Так.
Це Чарлі Файнмен.
Я вирішив записати нас на ще
один курс по фотографії.
Записати нас? Ти вже?
Уже нас записала?
Так, цього разу
це продвинутий курс.
Тобі ж минулого разу
сподобалося, правда?
- Що, ти не хочеш
- Ні, я хочу. А ти?
Мені дуже подобалося.
Було гарно.
- Точно.
- А тобі подобалося?
Так. А тепер продвинутий курс.
Ну взагалі. Так.
Добре.
Без цукру. Не бери це
до школи, добре?
Візьми щось більш здорове.
А. Окхерст, психіатр.
- Привіт, Анжела.
- Лікар Джонсон.
І як це ми завжди
виходимо водночас?
- Це час закінчення роботи.
- Точно, так.
- У тебе все добре?
- Так, дякую. А...
Добре. Я хотів запитати тебе.
У більшості одружених
чоловіків є хобі, так?
Зачекай, Алане.
Не роби так. Не треба.
- Не роби що?
- Ми вже говорили про це.
Не дуже чесно ось так
піджидати мене на вулиці.
- Я просто...
- Якщо ти хочеш записатися
на прийом, давай домовимось,
ти прийдеш і поговоримо.
Ні, я розумію, так. Одне
маленьке питання.
Ось пам'ятаєш, я тебе
запитував про друга?
Друг, у якого немає друзів?
Крім тебе?
Так-так, він. Ну, загалом,
він одружений,
у нього хороша
дружина, і все у нього є.
Але вона його не пускає.
Ну, він не може просто...
Ну, розумієш, у чоловіків
є захоплення, так?
Вони грають
в покер, гольф, різне.
Знаєш що? Зупинись.
Перестань.
Я не можу з тобою працювати
по дорозі від роботи
до парковки. Не можу.
Працювати?
Я просто задав запитання?
Добре, називай це як хочеш.
Ні, ти права. Я зрозумів.
- Це не правильно...
- Ти права. Я все розумію, так.
Але можна я запитаю
ще дещо.
Я хочу дізнатися твою думку,
як жінки. Як жінки.
Слухай, якщо мені постійно
сниться сон, де я сиджу
на дивані, а він на бак з
каучуком перетворюється,
що б це могло означати?
Давай я порекомендую
тобі іншого спеціаліста?
Гаразд. Сподіваюсь, у тебе
все налагодиться.
Але якщо ти будеш часто
піджидати на мене вулиці,
ти будеш винний мені
стоматологічний прийом.
Щасливо.
- Вдалося.
- Це було нелегко.
Ну так. Ще й як.
Точно.
Тепер все саме складеться.
Тато, можеш відвезти
мене до Бекі Фішман?
Сонечко, вже
половина на десяту.
Вона запрошує мене
заночувати.
Ну, у тата був тяжкий день
на роботі, і, в кінці кінців,
він може розслабитися.
Нехай вона приїздить
до нам. І...
Ми можемо позайматися
французькою.
Знаєш, нічого, я відвезу тебе.
Любий! Ми ж уже стільки
зробили. Весь тиждень
- нею займалися.
- Знаю-знаю. Я з'їжджу.
З'їжджу - і відразу повернуся.
Гаразд, але не злися, якщо я
все зроблю до того моменту,
коли ти повернешся.
У мене все іде повним ходом.
Ти все пропустиш.
Головне, залиш мені
шматочок хлібу.
Здається, ти в боргу у доньки.
Судячи з виразу твого обличчя,
тебе від уроку звільнили.
На добраніч, сонечко.
Дякую!
Чарлі, стій!
Чарлі! Чарлі Файнмен, стій!
Чарлі, стій!
- Привіт, Чарлі.
- Так.
- Привіт, старий. Я Алан.
- Привіт, як життя?
Бачив, як ти виходив із
господарського з фарбою
пару тижнів тому.
Зупинився, кричав, давив
на гудок і все таке.
Зупинив машину, вискочив
посеред вулиці.
Я намагався зв'язатися
з тобою, але ніхто
нічого про тебе не знає.
- Добре, так, дуже цікаво.
- Як у тебе справи?
Так ми знайомі?
Ти жартуєш?
Я Алан Джонсон.
Ми вчилися
разом у медичному.
Пам'ятаєш Барроуз Холл?
Та ми ж разом жили,
в кінці кінців! Ти мене
не пам'ятаєш?
Так, здорово, чудово.
Приємно побачити
тебе, Барроуз.
Моє прізвище Джонсон,
Чарлі.
Ти дійсно мене
не пам'ятаєш?
Ми разом жили?
Так. Ти зазвичай спав голяка.
І ходив уві сні постійно. Самі
жахливі два роки мого життя!
Ти взагалі працюєш?
Я намагався знайти тебе
через асоціацію дантистів,
але вони...
Так, я постійно працюю,
в Долині.
Уже 12 колосів зробив.
В Долині? Це що?
Медичний центр?
Ну, це швидше
як інший вимір.
Подорож з метою
пізнати себе.
Може підемо вип'ємо чогось?
Ні, ні, я не п'ю.
...я не п'ю.
Мені вже час іти.
Тоді кави, чи що-небудь?
Давай хоч по чашечці кави?
Ненадовго.
Я дуже хотів дізнатися, як ти.
Гей, Чарлі.
Тут нормально?
Ти любиш гратися в слова?
Назви великі озера.
- Що?
- Великі озера.
Можеш перерахувати?
Гаразд, Мічиган - однин.
Верхнє, Гурон,
Мічиган, Ері і Онтаріо.
Це було просте запитання.
В п'ятому класі проходять.
Чим займаєшся
останнім часом, Чарлі?
Та ось не можу вибрати
між Блідим Білим
і Місячним Білим.
Пробував Вершково жовтий.
Це було нестерпно.
Ти щось фарбуєш?
Чи ремонтуєш?
Ми жили разом в інституті.
Давно це було.
- В попередньому житті.
- Це точно.
Приємно тебе бачити,
Джонсон.
І мені тебе, Чарлі.
- Зніми взуття, будь-ласка.
- Ой.
Дякую.
Відмінна фонотека.
Так.
Я нею задоволений.
- І багато вінілу.
- Так.
Зараз більше п'яти
з половиною тисяч.
І я продовжую збирати.
Кухню ремонтуєш?
- А це що таке?
- Тіні колосів.
Можна я скористаюся
туалетом?
Там, позаду.
Гарна музична кімната.
- Гарно?
- Відмінно.
Візьміть, Аллі. Дякую.
Я прошу вибачення
за свою поведінку
минулого разу, лікарю.
Але коли я бачу вас в будівлі,
ви завжди виглядаєте
дуже занятими.
Стурбованими.
Навіть коли ви з іншими,
виглядаєте одиноким.
Таким одиноким.
Не знаю чому, але це здається
мені дуже знайомим.
Так.
Ну, я... я сподіваюсь...
Ну я просто подумала,
що якщо ви хочете щоб я...
губами...
Я можу.
Ви могли ю зачинити ці двері,
Сказати медсестрі не заходити.
Я б зробила.
Мені було б приємно
принести вам задоволення.
Вам краще піти.
У мене є
дивне відчуття близькості
до вас. Навіть не знаю чому.
Я розповіла своєму психіатру
про це, вона сказала я маю
- слідувати... своїм відчуттям.
- Вона так сказала?
Вам потрібен новий психіатр.
І ще новий стоматолог.
Йдіть, міс Ремар.
Я серйозно. Прошу вас піти
негайно. Будь-ласка. Йдіть.
Йдіть геть!
Добре.
Дідько!
Не записуйте міс Ремар,
ніколи.
Добре.
- Взагалі ніколи. Ні за що.
- Добре.
Не хочу бачити
цю жінку як пацієнтку.
- Я зрозуміла.
- От і добре.
- Все зрозуміла.
- Дякую.
Одну хвилиночку!
Не зараз! Гей!
Мелані, подзвони їй...
Міс Ремар?
Я мав на увазі по телефону...
не потрібно...
Міс Ремар, вам слід
знайти іншого стоматолога.
- Прошу?
- Ви мене чули.
Лікар Джонсон не хоче бачити
вас серед пацієнтів.
І інші лікарі теж.
Так що ідіть порийтеся в
телефонному довіднику,
і знайдіть іншого
лікаря, добре?
Порийтеся в телефонному
- довіднику?
- Так.
Потрібно бут різким,
щоб такого роду люди
не поверталися.
Дякую за очікування.
Можу я вам допомогти?
Я хотів піднятися, побачити
друга, Чарлі Файнмена.
Нікого з таким іменем
немає. Дуже прикро.
Гаразд. Я просто почекаю
тоді хазяїна.
А це я.
Хазяйка.
Адель Модель, хазяйка,
втілення зла.
Аа. Доброго дня, я - Алан
Джонсон. Друг Чарлі.
- Ну так.
- Ми з ним
разом вчилися
в університеті.
Я був у нього в гостях на днях.
Ми грали в Тіней колосів,
чи щось таке.
Приходили до нього
в гості на днях? Нісенітниці.
У нього нікого
не було вже 4 роки.
Лише я, бухгалтер - Шугармен,
і прибиральниця.
І він навіть не знає
про прибиральницю.
Це правда. Я дійсно там був.
Ну так.
Він ремонтує кухню.
Як би я про це дізнався?
Він цю кухню ремонтує
кожні пару місяців.
Це мені ні про що
не каже. Йдіть.
Джонсон. Джонсон!
Привіт.
Алан!
Алан Джонсон.
Це мій інститутський сусід.
Сусід по кімнаті.
Я спав голяка.
Дивись-но.
Тільки знайшов.
Тобі сподобається.
Претендерс.
Один з найкращих альбомів
усіх часів і народів.
Пізнаю тебе. Жахливий
музичний смак.
Ні, ні. Це не правда.
Ти лишень понюхай,
як пахнуть.
Обожнюю цей запах.
Повертає у ті часи.
Пізні семи десяті, так?
Ранні восьмидесяті. Так.
Чарлі!
Чарлі!
Все нормально, Чарлі,
я з ним розберуся.
- Ні, ні.
- Чарлі, ми хочемо...
- Поговорить!
- Це хто?
Так, нам потрібно йти.
Нам потрібно вже йти.
Що... Чому? Це хто?
Заплигуй. Давай, Джонсон.
Заплигуй.
- Чарлі!
- Ну, заплигуй!
- Заплигуй?
- Залазь. Давай, Джонсон.
А це хто такі?
Просто вставай ззаду.
Давай. Залазь.
Зачекай хвилинку.
Хвилинку!
Він зараз...
Чарлі - Чарлі- Чарлі!
Автобус, Чарлі!
Ох! Дідько!
- Чарлі!
- Ну так, ну так, я знаю.
Все нормально.
Сьогодні - концерт
любителів панк-року.
Ти запізнився.
Вони оскаженілі.
Назви національний пам'ятник,
який можна пересувати.
Іди в дупу, дурень. Ти
запізнився. Давай, заходь.
Ні. Тролейбуси
в Сан-Франциско.
Ух ти, цікаво. Я теж не знав.
Це гарне питання.
Так. Дуже гарне питання, якщо
хочеш когось спантеличити.
Якби ви могли не сміятися
над тим, що я кажу,
то було б дуже...
Я намагаюсь знизити
самооцінку на 7 відсотків,
так що...
Ще Хайнікен, будь-ласка.
Будеш ще лимонаду?
Ні, вже достатньо.
Дякую.
Було б добре побачити
тебе на сцені.
Ага. Хороша музика.
Ну не знаю, чи готовий
я зайти так далеко...
Але знаєш, що мені це
нагадало? Нагадало інститут.
Ти завжди грав під альбом
Брюса Спрінгстіна.
Як він там називався.
Брюс Спрінгстін...
Так... як же він називався...
Тhе Rіvег.
- Хіба?
- Точно. Пам'ятаєш?
Я все хотів, щоб ти
зіграв щось інше...
Йос, Віндс енд файер...
Але ти весь постійно грав
лише цей альбом.
Щось я не пригадую.
Ну, можливо, якби ти
вдихнув запах, ти б згадав.
Ну ні...
- Добре було.
- Ага.
Гарний був день.
І поїздка на скутері...
Так, я вперше їхав вдвох.
Так, це було весело.
Так. Я зазвичай нічого
такого не роблю.
Тут багато дівчат, Чарлі.
Це має бути одна з причин,
чому ти сюди ходиш, так?
Чому ти це питаєш?
Не знаю.
Просто
поговорити вирішив.
Ну я маю на увазі, ти зараз
один, можеш робити все що...
Що?
Ну, після того, що трапилося
з твоєю сім'єю і все таке...
Я думаю ти...
Стривай, у мене
немає сім'ї, Джонсон.
Ні, ні. Я знаю.
Просто вирішив поговорити,
але це була дурна ідея.
Хто тебе послав?
- Це вони тебе послали?
- Ти про що?
- Ти що, психіатр?
- Ні, ти про що взагалі?
Гей, не бреши мені.
Не бреши!
- Не бреши!
- Чарлі...
Чому ти тут? Чому?
- Чому?
- Заспокойся.
Відповідай, чорт забирай,
на моє запитання!
Чарли. Ти кричиш.
Ти чому зараз тут зі
мною розмовляєш?
- Заспокойся.
- Чому? Чому?
Дідько!
Та що з тобою!
Чому ти зі мною розмовляєш?
Гей, скажи їм, щоб
залишили мене у спокої.
Алан.
Коли у тебе буде вільна
хвилинка, потрібно
нам потрібно поговорити.
Алан, дуже погано вийшло.
Ця жінка прислала нам листа
з погрозою подати в суд.
Вона стверджує,
що підверглась
сексуальному переслідуванню
з твого боку в офісі.
Це просто смішно.
Абсурдно.
Ми поговорили з Мелані.
Це Донна Ремар.
Що ти про неї знаєш?
Вона божевільна.
Вона прийшла, я їй
поставив один вінір,
а вона мені каже,
що у неї нав'язливий стан.
Прошу вибачення,
Мері, вона сказала,
що хоче зайнятися
оральним сексом в кабінеті.
Тобі потрібно
розібратися з цим.
Ми не можемо прийняти такий
удар на нашу страховку.
Чи навіть якщо ми виграємо,
це нас уб'є.
І як я можу з цим розібратися?
Я не знаю.
Зустріньтеся
з нею ще раз, поговоріть.
Дідько, це ж точно так, як було
минулого разу.
Жінка закохується в тебе,
ти даєш їй надію.
- Знаєш що, Джоне?
- Ні, ні.
Що, Джонсоне?
Я розберуся.
Лікарю Джонсон? Мені
потрібно з Вами поговорити.
Я Джинджер Тімплмен, я мати
дружини Чарлі Файнмена.
Ви були знайомі
з сім'єю Чарлі?
Ні.
Його батьки померли, коли він
був у початковій школі.
До інституту жив з тьотею,
я її пару разів зустрічав.
Вона померла
незадовго до весілля.
Ми з дружиною багато разів
намагалися йому подзвонити.
Не бачив його декілька років,
прочитав у газеті
про той літак...
Я дуже переживав
за нього. За них.
Він, знаєте, замкнувся.
Кинув роботу.
Перестав про неї говорити.
А потім став поводити себе
так, ніби то не пам'ятає їх.
- А потім - що не пам'ятає нас.
- Так...
Ми з чоловіком просто хочемо
побачити його,
а ця божевільна хазяйка
і бухгалтер, Шугармен,
змовилися не пускати нас.
- Шугармен?
- Так.
Мені він не подобається.
Хто знає, що ці шахраї у нього
забирають?
Що у нього можна забрати?
Ну, після виплат державної
компенсації і страховки...
Так скажемо, у нього достатньо
коштів для життя.
Мій чоловік рано
пішов на пенсію.
Він був поліцейським.
Ми були молодими, аби буди
бабусею і дідусем.
Я думала, що тільки буду,
так це подорожувати
і балувати онуків.
А потім ці монстри прилетіли
з іншого кінця світу...
...і розрушили усі мої плани...
- Я співчуваю...
- Звичайно.
Але йому потрібна допомога.
І не така, яку можуть дати
хазяйка і бухгалтер.
Йому потрібна терапія.
І йому потрібна родина.
І знаєте що? Ми - єдина
родина, яка у нього є.
Любий, хтось стукає.
- Що?
- Хтось стукає.
Шері! Шері!
Відійди від дверей.
Що ти робиш? Не підходь
до дверей посеред ночі.
Я думаю, це Чарлі Файнмен.
- Це Чарлі?
- Так, це він.
Добре.
- Відкрий йому.
- Так?
Джонсон, ти вже спиш? Що
відбувається? Ще тільки 10.30.
Я завжди сплю в 10.30
Ну, це погано.
Це просто сумно.
Ти цього разу без лимонаду?
- Без, а що?
- Алане.
- Чарлі, це моя дружина Джанні.
- Привіт.
Ми зустрічалися 15 років тому
в Центральному парку.
- Навряд чи пам'ятаєте.
- Не пам'ятаю.
Добре.
Це наша донька, Шері.
Дуже приємно познайомитись,
лікар Файнмен.
Іди спати, зайчику.
Що трапилося, Чарлі?
Йдемо прогуляємося, старий?
Повеселимося? Йдемо?
- Що, прямо зараз?
- Так, давай, просинайся.
Можна він піде погуляє зі
мною? Йому можна?
Чарлі, припини.
Не запитуй у моєї дружини,
чи можна мені піти погуляти.
Я стою перед тобою.
Мені не сім років.
Ти правий.
Так що, ти можеш піти?
Вона погрожує подати в суд?
Що їй потрібно?
Хоче мені мінет зробити.
Ну скажи їй, що ти не можеш.
Я розумію, розумію.
Ти їй сказав, що одружений?
Вона знає. Її це не бентежить.
У неї якась фіксація.
Ну, зафіксуй її.
Не смішно, Чарлі.
- Це зовсім не смішно.
- Ні, ні, ні.
Правда. Партнери
на мене тиснуть.
Точно.
Наша страховка і так уже
неймовірно дорога.
Скажи партнерам, що вони
можуть зробити те,
що захоче зробити
ця жінка.
Та пішли вони...
Ні, у нас позика на п'ять років,
п'ятдесят тисяч в місяць,
- на моє ім'я.
- Так?
Якщо вони розізляться і підуть,
я залишуся з цією позикою.
І все. Мені кінець.
Знаєш, я все це організував,
а вони поводять себе так,
- наче я на них працюю.
- Так.
Але дівчина. Що ти з цим
робитимеш.
Це все дивно, знаєш?
Зовсім якось.
Так. Я кажу, у неї
проблеми з головою.
Ну звичайно, у неї проблеми,
оскільки вона
до тебе з оральним сексом
приходить. Зовсім божевільна.
- Я-то знаю.
- Дуже смішно.
- Ні, ні, Джонсоне.
- Ні, правда смішно...
Тобі весело?
Ну, правду кажучи,
мені справді весело.
Кумедно бачити тебе в такому
місиві. Смішно. Незвичайно.
Не так швидко. Не так швидко.
Є якась ймовірність,
що до тебе
податкова з перевіркою
прийде цього тижня?
- Тоді стане ще краще.
- Точно.
Чи піти кудись поїсти
і обпекти язик піццою.
Це теж буде непогано.
Дуже навіть.
Зачекайте хвилиночку.
- Не повіриш, хто дзвоне.
- Хто?
Пацієнт психушки.
Знаєш, на цьому етапі життя, ти
мусиш уточнити, який саме.
Донна Ремар.
Вона хоче прийти на
консультацію щодо вінірів.
Можеш в це повірити? Міс...
- Міс...
- Запиши її.
- Прошу?
- Запиши до мене на прийом.
- Доброго ранку, Оскаре.
- Доброго!
Радий вас бачити.
Доброго ранку,
лікарю Джонсон.
Доброго ранку, Анжело.
У мене до Вас запитання.
- Звичайно, у Вас запитання.
- Ну це не стосовно мене.
- Як оригінально.
- Це щодо мого друга.
Ні, справді,
справжнього друга.
У нього вся сім'я загинула
в авіакатастрофі.
І?
Це жахливо...
Дружина, три доньки.
- Він був стоматологом.
- Як давно це було?
Декілька років тому.
І він повністю загублений.
Геть не в собі. Я на нього
на вулиці наткнувся.
Ми з ним в інституті
два роки жили.
Він навіть не пам'ятав мене.
Ну, поспіхом, схоже не
пост-травматичний розлад
психіки. Може бути щось ще.
Тяжко сказати,
- не зустрівшись з ним.
- Так... Звичайно.
Але схоже, що йому потрібна
допомога. Він ходе до когось?
Я не знаю. Все це
виходить дуже дивно.
- Божевільно, розумієш?
- А ти як?
Прекрасно. Мені немає
на що жалітися.
Чи означає це, що
у тебе все добре?
Так. Добре.
Ти мені коли-небудь
рахунок пришлеш...
Так, перевіряй
поштову скриньку.
- Ну, добре.
- Лікар Джонсон.
Я думаю, все-таки варто було б
з ким-небудь поговорити.
Мені здається тобі
було б краще
бути більш товариським.
Сподіваюся, ти не образився.
Ну, добре. Побачимось?
- Угу.
- Добре.
- Чарлі!
- Я тут, проходь.
Черевики зняв,
я сподіваюсь.
Зняв, зняв.
Кухня виглядає гарно.
Це Що?
- Зе Рівер?
- Так.
Запишу тебе на курси, де
прищеплюють смак до музики.
Ага. Скажи це Кліренсу
Клемонсу.
Ну що, як життя?
Як твоя божевільна, що
спокушається на твій член?
- Як вона?
- Давай не будемо про неї.
Давай, знімай краватку.
Краватку, шарф, костюм.
- Навіщо?
- Давай, знімай.
Час психоделіки
приходить.
Відчуваю дух
джемсейшена Файнмена.
В стилі Барроуз Холл.
Барроуз Холл.
Джем. Граємо,
граємо. Ось, бери гітару.
- Я не граю на гітарі.
- Гей, Джонсоне ти дантист?
Ти людям зуби висмикуєш
цілий день. Яка різниця!
Давай, давай!
Ну, впусти в себе музику!
Давай, краще я за ударні.
Чарлі!
- Джонсон! Алан Джонсон!
- Чарлі Файнмен!
До побачення, Нью-Джерсі.
Філадельфія! О, на добраніч,
Філадельфія!
Люба, пробач.
Це було погано, але ти знаєш,
що я так зазвичай не роблю.
Я просто не хотів тобі
дзвонити і будити.
Я застряг у світі Чарлі.
Я не міг піти.
Це неправильно, Алане.
Тебе не було всю ніч.
Так не піде.
Я просто хочу сказати...
йому дуже боляче.
Дуже сумно.
Просто океан суму.
Це Чарлі Файнмен
до лікаря Джонсона.
- Ви не записувалися?
- Ми друзі.
- Що?
- Ми разом вчилися в інституті.
- І?
- Я спав голяка.
- Чарлі.
- Заходь!
Я чую Колосів.
Гей-гей! Знімай черевики!
Я тобі казав!
Казав тобі.
Слухай, ти ж наче...
Дай я спробую.
Зачекай хвилинку.
- Пусти мене
- Подивись спочатку як я граю.
Ну дай я просто спробую.
Так, а як стріляти?
Стрілкою вліво ти його колеш.
Це пташка, що у неї влучити,
потрібно привернути її увагу.
Натягни лук.
Так цілься, цілься і прямо...
От дідько.
Я можу тобі
показати, як гуляти,
але маю попередити:
це затягує.
Ну, я не дуже схильний
втягуватися.
Просто покажи мені.
Я сказав щось смішне.
Так. Цією кнопкою визиваємо
коня. Цією - стрибаєш.
Дуже добре.
Коли його в руку!
Я колю його в руку!
Потрібно влучити
у правильне місце.
Але ж я б'ю прямо туди?
Потрібно бити там, де світло.
- А, дідько!
- Бий! Ні, так не вийде.
Мені потрібно на нього залізти.
Так, зупинися,
поклади це. Відпочинь.
Наступного разу, коли
прийдеш, будеш грати краще,
потрібно, щоб навик вбрався.
Ні-ні-ні, зараз, зачекай.
Ні, наступного разу.
А я думав ти не схильний
втягуватись.
Це був жарт вечора.
Визнай це.
- Ти втягнувся. Ти наркоман.
- Гаразд, я втягнувся.
Ну давай, вдар його в крило!
Давай, пташечко, давай!
Я тебе зроблю!
Фестиваль фільмів
Мела Брукса.
Це були перші три колоси.
А далі...
Ти казав, вони стають
ще більшими?
Ні, не зовсім так, просто
приходиться більше
користуватися стрілами,
і... у кожного колоса свої
сильні сторони...
А що ми збираємося робити?
Зачекай, ти сказав, підемо
з'їмо по гамбургеру.
Я не можу. Мені потрібно
на роботу зранку.
Ну й що? Ти підеш
на роботу зранку.
Будеш втомленим. Подумаєш.
Ні, це фестиваль. Він буде
до 5 ранку. Я не можу.
І що. Завтра ляжеш
о 8, замість 10.30.
Нормально?
Виспишся, гомику?
Гей, не називай
мене ''гомик''.
А що, ти гомик?
Ні, припини
промовляти це слово.
Не можна так називати
людей. Це грубо.
Це грубо, якщо говориш про
Гея. Якщо говорити про тебе,
то це просо слівце.
Типу як ''перець''.
Та все.
- Ти просто псих, чувак.
- Ага, я просто псих.
Тобі потрібен Мел.
Трохи Мела Брукса.
Один квиток для дорослого,
один для гомика.
Давай, заходь, тобі
це справді потрібно.
Джонсон?
- Джонсон.
- Добре.
Ось це правильне рішення.
Помогите.
Він божевільний.
Ричард Праінг,
у нього свій стиль.
Так. Вони обидва
зробили все чудово.
Але тільки уяви, якби вони
зробили ще один фільм.
Дідько, Джанні
дзвонила 15 разів.
- Привіт, сонечко.
- Алане, де ти був,
я намагаюся додзвонитися
до тебе вже три години.
Я був на фільмах Мела Брукса,
це неймовірно.
Я в житті стільки не сміявся,
потрібно сходити сюди разом.
Алан, послухай мене, мені
потрібно сказати тобі дещо.
Твій батько помер.
Я намагалася тобі
додзвониться.
Що ти сказала?
Твоя мати подзвонила через
пару годин, як ти поїхав.
Він помер в своєму ліжку,
уві сні. Твоя мама зараз тут.
Вона дуже засмучена,
і ти їй потрібен.
Зачекай секундочку.
Він помер?
Мені дуже шкода, любий.
А де дівчатка?
Лежать на дивані з мамою.
У них все добре.
Їду додому.
Буду як тільки зможу.
Будь-ласка, поспіши.
Так, я зараз буду.
Все нормально?
У мене батько щойно помер.
Помер... тобто, помер?
Так.
Ідемо поснідаємо?
Чарлі, у мене щойно
помер батько.
Так... йдемо, тут є магазин.
Він працює всю.
Ніч і там є кулінарія.
Вони готують
на мармуровому столі.
Чарлі, у мене щойно
помер батько!
Ходімо. Не будемо дарма
витрачати настрій від Мела.
Ми щойно отримали
дозу Мела.
Ми йдемо?
Ні, ми
не йдемо.
Гаразд, тоді йдемо
до китайців.
Давай, не будь слабаком.
Так всі бачать що тут?
Тепер на дні колоди! Бачите?
- Так?
- Джонсон?
- Так.
- Я - Шугармен.
Брайен Шурагмен.
Я невчасно?
Ну, я щойно з похорону батька.
Якщо не враховувати це...
Добре. Так, давайте все
прояснимо відразу.
Я взяв це на себе -
приглядати за цим хлопцем.
Ось що я роблю.
Приглядаю за ним.
- Добре.
- І очевидно, я звичайно
не можу йому завадити,
не ступаючи на небезпечну
стежку - в юридичному сенсі,
але я роблю все, крім цього,
щоб він не віддав тобі
мільйон доларів,
не сумнівайся.
Я взагалі не розумію
про що йде мова.
Він хоче подарувати
вам мільйон доларів.
У нього стільки грошей?
А ось це не ваша справа.
Це моя справа.
Ми це вже обговорили. Я не
дозволю ним маніпулювати.
Так, заспокойтесь.
Мені не потрібні його гроші.
Просто передайте йому,
що все добре, і ми друзі.
Що я не злюся на нього.
Ви кажете правду?
Так. Передайте, що мені
не потрібні його гроші.
Це добре. Тоді я зробив те,
що мав зробити.
Добре.
Заходьте,
перекусите.
Заходьте.
Тату, тут твій друг.
Котрий поводить
себе як дитина.
Чарлі Файнмен?
Не потрібно так казати.
Не добре звинувачувати
людей.
Привіт. Мені дуже шкода, що
трапилося з твоїм батьком.
Дякую.
Я знаю, що жахливо себе
поводив тієї ночі.
Мені дуже шкода. Пробач.
І ти хотів дати мені
мільйон, аби виправити це?
У мене немає друзів
окрім тебе, Джонсоне.
Я тобі дещо приніс.
- Зе Рівер?
- Точно!
- І Квадрофенія.
- Ага.
Ще один альбом, яким
ти мене катував.
Квадрофенія змінила
моє життя, Джонсоне.
Гарний подарунок.
Тепер уже пізно
погоджуватися на мільйон?
- Ти голодний?
- Так, дякую.
- Хочеш снідати?
- Так.
- Проходь.
- Добре.
Ми вдвох?
Знайомтесь усі, це Чарлі.
Чарлі, це всі.
Всі будуть тут?
Так, Чарлі, всі тут будуть.
Чарлі Файнмен
до лікаря Джонсона.
Ми сьогодні обідаємо разом.
Йдемо до китайців.
Навіть не уявляєте,
яка я щаслива це почути.
До речі, коли ти останній раз
був у стоматолога?
Можливо тебе на чистку
пора записати?
Йдемо, по.ї.мо.
Не сумуєш за цим?
За чим сумую?
- Гаразд, забудь.
- Та годі, давай.
Чарлі, забудь.
Ти думаєш я сумую за
професією стоматолог?
- А ти сумуєш?
- Чому?
- Що чому?
- Чому ти запитуєш?
Намагаєшся привести мене
в форму? Це так?
Вони тебе послали
настроїти мене?
Точно, ти мене спіймав.
Так. Це ЦРУ.
Операція Настрой Файнмана.
Ти знущаєшся?
Краще б це було не так.
Чарлі, слухай, якщо ми хочемо
бути друзями, так не можна.
- Потрібно довіряти.
- Я думав, ми вже друзі.
Друзі. І я не можу вдавати,
що нічого не знаю.
Це що погроза, що ми
не будемо друзями?
Ні, я просто кажу, що друзі
обговорюють те,
що відбувається у них в житті.
Гівнюк.
Чарлі, гей, Чарлі.
Та що з тобою!
Йди геть звідси! Припини!
Вимітайся! Негайно!
Так, все! Йди! Пішов геть!
Залиш мене у спокої!
Йди геть!
Так. Добре. Замовкни.
Чарлі. Йди геть!
Так. Добре.
Так, чорт забирай.
Що ти тут робиш? Я сказав,
щоб ти йшов звідси.
Я й пішов! Це не твій офіс!
Це громадська територія.
- Нічого подібного!
- Так!
Це не громадська територія.
Йди геть.
Я дзвоню в поліцію,
якщо Ви не йдете.
Мелані, я з цим розберуся.
Все нормально.
Ні, не нормально.
Мелані, закрий
чортове віконце!
Боже мій.
Чарлі, так не може
продовжуватись.
Так.
Слухай, я не знаю,
що я там сказав,
що тебе так розізлило. Але мені
дуже шкода, добре?
Добре.
- Боже мій.
- Точно.
- Лікарю Джонсоне.
- Міс Ремар.
- Все нормально?
- Так, просто чудово.
Я записана на прийом зараз...
Так, зареєструйтесь у Мелані.
Можливо, мені краще
прийти в інший час?
Ні, проходьте,
все гаразд.
Зареєструйтесь у Мелані.
Лікар прийме вас у кабінеті.
І ця чудова дівчина хоче
орального сексу з тобою?
- Чарлі, припини.
- Ні, з тобою?
- Все, йди.
- Ну, вітаю.
- Ти сказився?
- Йди геть.
- Ні, вона просто прекрасна.
- Я знаю.
Коли ти говорив про неї,
мені здалося, що ти
про монстра якогось.
Слухай, йди вже. Мені потрібно
з цим розібратися.
Добре, але скажи мені
спочатку, вона чудова?
Так, прекрасна. Чудова.
Ні, вона просто
сама сексуальність.
Чудово, іди.
Ні, скажеш, не сама
сексуальність?
Чарлі, ти підеш звідси?
Гей, давай я піду замість тебе.
Я згоден на мінет.
Дай-но я зустрінуся
з цією жінкою.
А, тепер ми хочемо
побавитися? Йди, Чарлі.
- О Господи.
- Що тут відбувається?
Нічого не відбувається. Ні, ні.
Не кажи мені, що нічого
тут не відбувається!
Джон, нічого не відбувається.
Заспокойся, я все поясню.
Так, поясни.
Вона як із кінофільмів
сорокових!
Ви бачили цю дівчину?
Це ж просто бездоганність!
У Вас все гаразд?
''Гаразд''?
Ні, я в не став би
використовувати це слово.
Дякую, що прийняли мене.
А що, у мене був вибір,
міс Ремар?
Ви мене поставили в жахливе
положення на роботі.
Я не хочу займати
у вас багато часу.
Так. Цей лист, який ви
- писали...
- Я можу зробити це швидко.
Зачекайте секундочку. Ні, ні!
Будь-ласка!
Я недавно пройшла
через жахливе розлучення.
Була одружена 10років.
5 з них у мого чоловіка
був роман.
Як інше життя тут у місті.
Подвійне життя.
Якось я йшла по вулиці
і побачила їх.
Я пішла за ними.
Це було як сон.
Поговорила з їхніми сусідами -
вони розповідали про них,
ніби ті - просто сім'я, яка живе
тут по сусідству всі ці роки.
В той момент
я втратила рівновагу.
Прямо там, на вулиці,
і я досі не стала на ноги.
І я знаю, що моя поведінка
відносно вас не пробачається.
Я зазвичай так себе
не поводжу.
Те, що я зробила, погроза
подати до суду, це жахливо.
Я навіть набрехала, що то мій
психотерапевт порадив так
себе поводити.
Я хотіла прийти, щоб сказати,
що я прошу вибачення,
мені дуже, дуже незручно.
Ви більше не побачите
від мене неприємностей.
Це я обіцяю.
Добре.
Добре. Тепер я піду.
Піду.
Елізабет, принесіть будь-ласка,
чашечку кави.
Звичайно. Лікарю Джонсоне,
Ви будете щось?
Ні.
Я? Зробити, щоб він
поговорив?
Ні, я не буду цього
робити.
Йому потрібно з ким-небудь
поговорити.
Але у нього проблеми.
Йому потрібна допомога.
У нього є ви.
У нього є друг.
Це великий крок.
Найважливіший.
Ні, йому потрібна допомога,
якої я йому надати не можу.
І що ви хочете зробити?
Будете його рятувати?
Я був його найкращим другом.
Ми разом грали в гольф,
рибачили.
- Наші сім'ї разом відпочивали.
- Так.
12 вересня 2001 року
все скінчилося.
Він не хоче мати справу зі
мною. З моєю дружиною.
А ви йому подобаєтесь Алан.
Знаєте чому?
- Чому?
- Це просто.
Тому що нічого не знаєте про
Дорін, Дженні, Джулі і Джіні.
І Павука, пуделя,
який у них був.
Ви нічого про них не знаєте,
і він думає - не будете
задавати запитань.
Він думає - ви просто дасте
йому бути собою.
Смішно, так?
А ви прийшли до мене, щоб я
допоміг здійснити ще одну
марну кампанія по
відправленню Чарлі
до психотерапевта.
Та єдина людина, на якого
Чарлі сподівається, то та дасть
йому бути собою.
Привіт.
Я думаю, я знайду йому
допомогу.
Чарлі.
А він просив тебе допомогти?
Ну, йому потрібна допомога.
Йому потрібно повернутися
назад до життя.
А люди, які зараз навколо
нього не можуть допомогти.
Ти впевнений, що це хороша
ідея? Що кажуть спеціалісти?
Не знаю. З'ясую.
Я знаю, що йому
потрібна допомога.
А час? У тебе робота,
і твоя мати...
Я знаю, що ти вважаєш, що ні.
Але я намагаюся
допомогти йому.
Допомогти другові.
Добре.
- Будеш снідати?
- Так, дякую.
Я радий, що ти просто вирішив
це зробити, так, зненацька.
Ну, я вирішив, що тобі час
зрозуміти,
що ж таке хороша
музика.
Ну так, звичайно!
О, Грехам Неш.
Пісні для початківців.
Достатньо лише подивитись
на обкладинку.
Він знає, що записав
чудовий альбом.
Так. А подивись сюди.
Добре.
О Джейс. Що тут ще?
Соул тр. Фром зе фанк сайд.
Яка колекція без них!
Так, поставлю в список.
Гей, Алане!
О, привіт Найджел.
А ти що тут робиш?
Та ось, копаюсь потихеньку.
І як шукач, на вініл натасканий.
Обожнюю пластинки.
Чарлі! Це мій друг, Найджел.
Найджел, це Чарлі Файнмен!
Чарлі Файнмен, Найджел.
Біллі Чохлю Колд
Спрінг Харбор.
Вони його записали
на зависокій швидкості,
І не могли випустити.
Але вкінці-кінців він
все-таки вийшов.
Власне, він жив у сусідньому
місті, коли я ріс.
Ми в одну забігайлівку ходили.
Аа. Ви як, потім, можливо,
підемо пообідаємо разом?
Так. Чарлі, ти як?
Ні, я тут залишусь.
Ні, ну я маю на увазі потім,
після цього,
підемо просто
пообідаємо з Найджелом.
Можна тебе на хвилиночку?
Я не хочу обідати з цією
людиною. Він же гальмує.
Подивись, подивись на нього.
Гігантське гальмо.
Виглядає, як шматок лайна, яке
хтось залишив на тротуарі.
- Та покинь.
- Чарлі.
Ні, визнай, що він гальмує.
Скажи - він гальмо.
Я майже впевнений, що
він тебе чує зараз.
Чарлі, а чим ви займаєтесь?
Я - колекціонер.
Як цікаво.
А що ви колекціонуєте.
Що я колекціоную?
Я не знаю. Джонсоне, дай
відповідь за мене.
Що я колекціоную?
Чарлі збирає артефакти
свого життя.
Ну, знаєш, речі, які пов'язані
зі стилем його життя.
І як би ви описали свій
стиль життя, Чарлі?
Я помітив, що в магазині ви
тримали в руках альбом
Боба Сегера.
Ви фанат Сегера, Найджел?
- Так, люблю його.
- Так.
Смокін ОПс? Мінгрел?
Коли починали слухати його?
Напевно, пізніше.
Сілвер Буллет?
Чи Нігер Систем?
Ну, насправді, мені жоден з цих
альбомі не подобається.
Кумедно. Тому що це не
альбоми, а назви його гуртів.
Сігер - справжній
художник. Геній.
Унікальний
американський музикант.
А ви, Найджел, хто?
Психотерапевт? Так?
Оцінюєте мене?
Взялися за справу?
Збираєте вилікувати мене?
Та ні, був прекрасний день,
я зайшов в магазин,
зустрів свого друга.
Нісенітниці.
Ви смердите, як психіатр.
У вас руки, як у психіатра.
І салат ви замовляєте,
як психіатр.
Гаразд.
- Давай припинимо це.
- Ні-ні. Я б дуже хотів дізнатися.
І як же психіатри
замовляють салат?
- Не треба, Найджеле.
- Ні-ні. На вашу думку. Як?
Ідемо вийдемо.
Я з тебе дух виб'ю!
Припини.
Фанат Сігера. Та тебе б на його
концерті в порошок стерли.
- Чарлі!
- Піднімайся.
Піднімай свою дупу!
Я тебе розкусив в магазині
пластинок в той момент,
як побачив твоє обличчя.
- На вулицю!
- Тихіше, Чарлі, заспокойся!
Зрадник!
- Привіт.
- Привіт.
Де дівчатка? На гімнастиці?
Так.
Піду вмиюся.
Я приготувала вечерю.
Де ти був, у Чарлі?
Знаєш у чому вся проблема?
Вся проблема,
пов'язана з Чарлі?
Ти до нього ревнуєш.
- Невже?
- Так.
У мене тепер є друг, я
проводжу час поза домом,
і на наставила пір'ячко.
Ти йому заздриш.
Взагалі-то я думаю, що
це ти йому заздриш.
Чарлі застряг у світі болю,
густого, як хиткі піски.
А твій єдиний відгук - жага
такої ж свободи.
- Це безумство, Жанін.
- Так?
Заздрю? Тому що він не може
робити що хоче?
Лише тому,
що він вільний щоб...
Думаєш я цьому заздрю?
Жадаю цього?
Тобі потрібно перевірити,
чи все з тобою гаразд.
Це безумство.
Що сталося з тією жінкою?
Котра хотіла
орального сексу?
Я розмовляла з Мелані
у тебе на роботі.
Вона сказала, що
ти з нею розібрався.
Зачекай, ти
телефонувала Мелані?
Так.
Ти що, тепер перевіряєш
мене?
Алан. Мені потрібно
с ким-небудь розмовляти, бо
ти зі мною не розмовляєш.
Так, вона права.
Я з цим розібрався.
Хотілось би дізнатися як.
Запросив її в кабінет,
закрив двері, сів на стіл,
і дав їй зробити те,
чого вона хоче.
Ось це доросла відповідь.
Та ти себе послухай, Жанін.
На що ти натякаєш?
Ти що, мене не знаєш?
Я піду прогуляюся.
Передавай привіт Чарлі.
Ось не треба. Не потрібно
робити вигляд,
що знаєш, що я збираюся
робити. Я що казав,
що іду до Чарлі? Не треба.
Ти мої думки не читаєш.
І самі найкращі
побажання передай.
Бачиш? Ти хочеш...
А коли я...
Добре. Добре.
Чарлі Фейнмен
до лікаря Джонсона.
Ти хотів поговорити, Чарлі?
Гаразд. Добре.
Я зачекаю. Це особисте.
Можеш говорити спокійно.
Пацієнт під наркозом,
взагалі нічого не чує,
а Анна з Гватемали, недавно
переїхала, не говорить
англійською.
Анна, це Чарлі,
супергерой із космосу,
він набиває спереду
труси носками.
Приємно познайомиться.
Бачиш? Повна
конфіденційність.
Я думав про те,
що трапилося.
І я думаю, ти правий.
Мені потрібна допомога.
- І я готовий за нею звернутися.
- Це чудово, Чарлі.
Так... Тільки... Тільки потрібно -
потрібно бути дуже обережним.
Я просто знаю, що про деякі
речі краще не думати.
Але це правильний крок,
тому що потрібно,
щоб хтось допоміг справитися
з цими думками.
Але я не хочу до цього
клоуна, Найджела.
Самий великий придурок,
якого я зустрічав у житті.
- Так. Я зрозумів.
- Добре.
Я зрозумів.
Ну ти даєш, Алане.
Хто ж знав, що він збирається
це все сказати.
Анжела?
- Привіт.
- Привіт.
- Як справи?
- Добре, у тебе?
- Добре. Радий тебе бачити.
- І я тебе.
Чарлі, це Анжела.
Анжела, це Чарлі, мій
інститутський сусіда.
Приємно познайомитися,
Чарлі.
Дякую, що змогла з нами
зустрітися так швидко.
Проходьте, сідайте зручніше.
Я візьму кави.
Хто-небудь ще хоче?
- Ні, дякую.
- Чарлі?
Ти що, смієшся?
Вона дитина!
Ти правий. Вона молода. Але
вона профі. Великий досвіт
роботи з втратами і горем.
Просто дай їй...
У неї гарні груди. Це погано.
З яких це пір?
Це правильно.
Слухай, ми зараз просто
познайомимось, побалакаємо
і якщо вона тобі сподобається,
тоді й підемо далі.
Але я ж правий
стосовно грудей?
Так, вона просто прекрасна.
Про що ви тут, хлопці,
розмовляєте? Що прекрасно?
Так що подумайте, Чарлі,
і якщо надумаєте -
телефонуйте, чи нехай Алан
подзвонить і ми почнемо
зустріч. Доброго дня, Донно.
Доброго дня. Я трохи зарано.
Лікар Джонсон.
- Доброго дня.
- Як поживаєте?
Я добре.
Я трохи зарано.
Зрозуміло. Донна, це Чарлі.
Чарлі, ти пам'ятаєш Донну?
- Вона рано.
- Привіт.
Ми якраз уже прощалися.
Ви пацієнт Анжели?
- Ні, я просто тут...
- А ось ви - пацієнт...
І тому що ви з нею...
У нас зараз сеанс. Так що...
- Добре.
- Нам пора.
Вибачте за накладку.
Приємно було
познайомитись, Чарлі.
Дякую, Алане.
З нею потрібна
тяжка артилерія.
Вона божевільна
в божевільному ступені.
Я маю на увазі,
будь обережна.
- У тебе все гаразд?
- Так... тільки зроби так,
щоб вони не назначали мені
час поряд з цією дівчиною.
Не хочу її бачити
більше ніколи.
Це проблема.
Вона занадто гарна.
Має бути заборонено законом,
бути такою гарною.
Це проблема для всіх
оточуючих.
Чарлі, ви думали про те, що
хотіли б обговорити сьогодні?
З чого почати?
Та ні, насправді.
У мене все гаразд.
- Все добре?
- Ну так.
Це добре.
І завдяки чому ви
почуваєте себе добре?
Я не знаю.
Можна я дещо скажу?
Ви занадто молода.
Ще дитина.
Я так не можу.
Що я можу зробити, щоб
допомогти вам, Чарлі?
Чим така людина, як я,
може вам допомогти?
Є такі речі...
про які
я не можу думати.
Ви занадто молода. Я не можу.
Занадто молода.
Мені потрібно вдягти їх.
Добре.
Як вам подобається
відпочивати?
Не знаю.
Люблю кіно. Комедії.
Мела Брукса.
Люблю грати на ударних.
Люблю грати в ''Колосів''.
- Розповідайте.
- Сеанс уже скінчився?
- А ви хочете?
- Так.
Тоді скінчився.
Дякую.
- Як все пройшло?
- Пройшло добре.
Вона дуже допомогла.
Мені набагато краще.
Чарлі.
Гей.
Чарлі. Давай
повернемося туди,
де зупинилися
першого разу.
Ви сказали, що є речі,
про які краще не думати.
Можете надати приклад
таких речей?
Ні, я ще не готовий.
Добре. Хочете про що-небудь
ще поговорити?
Я вже казав вам.
Ви занадто молода.
Замолода, що цим займатися.
Я вже казав про це.
Я вдягну навушники.
Добре.
Я вас все одно чую.
Я дещо скажу, добре?
Очевидно, що ви прикладаєте
багато зусиль,
аби не думати про ці речі.
Ні-ні. Ні. Я їх не пам'ятаю.
Просто не пам'ятаю.
Я не хочу пам'ятати,
зрозуміло?
Але ви сказали, що хочете,
аби вам допомогли.
Сказали, що готові поговорити
про деякі з них.
Частина допомоги, яку я
можу... надати, це зробити так,
щоб можна було думати
про них.
Ви хочете знати про що я
думаю? Ви хочете?
Так, так.
Ваші груди.
Добре.
Така округла, бездоганна.
І тому я про неї думаю.
- Вона заповняє мої думки.
- Дякую, Чарлі. Дякую.
Сеанс завершився?
Якщо ви хочете.
Хочу.
Тоді завершився.
Як справи, Чарлі?
Як пройшов тиждень?
Добре.
Тільки я був злий.
- Злий, як чорт.
- На кого злий?
На вас.
Я не хотів знову
приходити сюди.
Чому не хотів?
Ви знаєте.
Кожного тижня ви намагаєтесь
примусити мене зробити це.
Що я намагаюся примусити
тебе зробити?
Говорити про те, про що я
не хочу говорити.
Ну, останніми днями ти
казав, що майже готовий
поговорити про них.
Ні, чорт забирай, це ви.
Я не хочу про них говорити!
Це ви сказали.
Я такого не пам'ятаю!
Мені дуже прикро.
Я рада, що ви прийшли,
не дивлячись на те,
що булі злі на мене.
Так. Я теж.
Можна я скажу дещо, Чарлі?
Так.
Але це може знову
розізлити вас.
Ні.
Кажіть.
Немає сенсу ходити
сюди раз в тиждень.
Якщо ми не будемо
говорити про ваше життя.
І про вашу сім'ю.
Сеанс скінчився?
Ні, тільки почався.
Можна скінчити?
Якщо хочете, так.
Послухайте, це факт -
у вас була сім'я.
Перед тим, як ви підете,
я хочу сказати дещо.
Ви пережили велику втрату.
І поки ви не будете
готові говорити,
ми нічого не зможемо.
Це просто розминка.
Я можу бути
терплячою, Чарлі.
Але вам потрібно розповісти
комусь свою історію.
Не обов'язково мені.
Кому-небудь.
Слухай, ти не сказав мені,
що цей хлопець - чорний.
Так це навіть можна
витримати.
Навіщо тільки вони зробили
йому таку нашивку.
Зелену. Навіщо їм це.
Він як гомик з нею.
У мене було три доньки.
Джині було 5. Вона була...
Джені було 7.
Їй...
уже подобалися хлопці.
Джулі було 9.
Старша.
Вони всі були схожі, Джонсоне,
вони всі були схожі на Дорін.
Дорін -це моя дружина.
Ми називали її ДіТі.
Дорін Тімпльмен.
У неї був собака, Павук.
Пудель.
Вони мене будили весь час,
знаєш, суботнього ранку...
Приходили і співали пісні
Бітлз - квартетом.
Так гарно.
Так мило.
Дорін - вона ніколи, ніколи
мене не засуджувала.
Знаєш?
Як деякі жінки нудять?
Вона ніколи так не робила.
Лише просила мене
зняти черевики,
щоб килим не псувався.
І все.
Дорін і дівчатка були такими
жіночними.
Лише я виділявся
із компанії, знаєш?
Вони називали мене
Містер Чоловік.
Обожнювали мене,
Джонсоне.
Звичайно.
Звичайно, Чарлі.
У них було темне довге
хвилясте волосся.
Крім Джини. У неї було коротке.
Хотіла відрізнятися від усіх.
Ще у неї була родима пляма.
Виглядало як опік.
Але це не опік.
Коли вона була маленькою,
казали, що воно пройде,
але воно залишилося.
Дженні. Вона хотіла
бути гімнасткою.
Але вона була незграбною.
Але мені не вистачало духу
сказати, що це може
бути проблемою.
Вони поїхали відвідати
сестру Дорін в Бостоні.
І взяли Павука з собою,
тому що я мав працювати
і вони не довіряли мені
його годування.
Але це просто був жарт.
А потім ми збирались
в Лос-Анджелес,
на весілля її кузини.
Всі мали там зустрітися.
Дівчатка хотіли ще поїхати
в Діснейленд.
Але вони
і так вже пропускали школу.
Тому ми сказали ''ні''.
Розумієш?
І ось я їду в аеропорт,
щоб зустрітися з ними
в Лос-Анджелесі.
І в таксі по радіо чую
про літаки.
І кажуть, що літаки з Бостона.
А потім кажуть, два літака.
І я заходжу в аеропорт.
І дивлюся...
дивлюся по телевізору...
і бачу це.
І я одночасно побачив
і відчув це...
Подумав про родиму
пляму Джини.
І я відчув, як вони горять.
Ми можемо піти?
Тепер я хочу додому.
Мені це не подобається.
Не подобається це робити.
Пам'ятати.
Не подобається пам'ятати.
Телеканал Нью-Йорк
Ван дізнався, що існує
серйозна загроза
терористичної атаки,
і можливо ціллю є Нью-Йорк.
Посилена охорона
в метро, автобусах
і громадських місцях.
Деталі погрози
не розголошуються.
Поліція не підтверджує, чи є
зв'язок з угрупуванням
''Аль Каїда''.
І для американців,
і для іракців...
Сьогоднішня демонстрація
із застосуванням
сили стала ще одним розділом
у боротьбі з тероризмом.
В Багдаді... поліцейські.
Чарлі?
Чарлі? Ти тут?
Чарлі?
Подзвонили сусіди і сказали,
що ти занадто голосно
ввімкнув телевізор.
Я сказала, що ти не дивишся
телевізор, але...
Чарлі, у тебе все гаразд?
Чарлі?
Чарлі?
Та що з вами?
Що ти робиш?
- Ти мене лишень не збив!
- Ти що, п'яний?
Це ти що п'яний?
Лишень не збив.
Відійди з дороги, поки
я тебе не переїхав.
Не переїхав?
Давай, дави мене!
Гаразд, приятелю,
поклади зброю!
Поліція Нью-Йорка!
Поклади зброю!
Давай, все гаразд Ендрю, де ти.
Цей хлопець - божевільний.
- Ну. Давай.
- Ендрю, де ти?
Давай, давай.
Я його зараз підстрелю.
- Ну ж бо.
- Вали його.
Не рухайся, сволото.
Ніколи більше не цілься
в мене з пушки.
Потрібно було тебе
підстрелити.
Вставай. Давай вставай!
Підіймайся. До стіни.
Вставай давай.
Що ти думаєш це таке!
Стій давай! Вставай!
Алан.
Познайомся з Пітом Аваріно,
це адвокат Чарлі.
Піт, це Алан Джонсон.
- Доброго дня.
- Доброго дня.
Схоже, що обвинувачення
буде знято.
Це добре.
Місто не хоче мати
справу з цим.
Вдівець 11 вересня побитий
поліцейськими,
це не дуже гарно виглядає.
Є інший шлях.
Вони хочуть послати його на
3 дні в психіатричну лікарню
Рузвельта, щоб
перевірити його стан.
Це стандартна процедура.
Ну, мабуть, це краще, ніж
в'язниця, але дідько...
Ось і він. Поговори з ним,
а я займусь паперами.
Добре.
Ти як?
Що буде далі?
Вони тебе ще потримають
декілька днів,
пошлють на психіатричне
обстеження.
Ми з Анжелою поїдемо з тобою.
Подивимося, що ти там
влаштувався і все гаразд.
Мені дуже прикро, Чарлі.
Здається, це я у всьому винен.
Давав на тебе.
Мені просто хотілося, щоб
тобі стало краще, чи що.
Пробач.
Коли стане некомфортно,
повідомте, добре?
Але щось, чого ви НЕ робите
привело його до цієї ситуації.
Це тут ні до чого.
Я простежу, щоб у нього була
адекватна пост-терапія
після цього.
Не потрібно мені казати,
як робити мою роботу.
- Я знаю, що йому потрібно.
- Вибачте.
Потрібно виписатися.
Куди він йде?
Я не знаю.
Чарлі, послухай. В п'ятницю
буде слухання у суді.
Вони хочуть помістити
тебе у лікарню і хочуть
отримати право
залишити тебе
там до року, як я розумію.
Спеціалісти з лікарні теж за це.
І Тімпльмени теж
у цьому човні.
Тімпльмени?
Йдемо зараз по.ї.мо у китайців.
Знаєш що? Ми з Жанін
просто дуже близькі.
Вона весь час просить
бути з нею відкритим.
Поговорити з нею, і я говорю,
і це все стає таким інтимним.
Що просто летить в нікуди.
Так.
Вона каже, що хоче
почути, що я хочу сказати.
Вона не хоче почути,
що я хочу сказати.
А що ти хочеш
сказати?
Що мені потрібно
більше простору.
Розумієш?
Я кохаю її.
Я все ще закоханий в неї.
Але мені потрібне повітря.
Це ніби я більше не я.
Розумієш?
Я не клятий сіамський
близнюк. Я це я.
Це не повинно її злити.
Не повинно.
Знаєш, що я пам'ятаю
про тебе з інституту?
Ніхто не створював
тобі проблем.
Ти не дозволяв
нікому тебе опускати.
І знаєш що ще?
Я ненавиджу свою
роботу.
Гроші хороші, це так.
Але я ненавиджу ставити
фальшиві зуби
фальшивим людям.
Зрозумій мене. Я стоматолог.
Коли людям потрібна
допомога,
я із задоволенням
їм допомагаю.
Я їм співчуваю. Але деякі
ці виродки...
Просто хочеться дати
їм стусана і сказати:
вийдіть на вулицю.
Там є проблеми важливіші
ваших зубів. Розумієш?
Що з ремонтом
твоєї кухні?
Що ти ще можеш, крім того,
як ставити вініри?
Ні, ні. Не змінюй тему.
Що там з твоєю кухнею.
Розкажи мені.
Що з кухнею.
Кажи.
Останнього разу, коли
я балакав з Дорін,
вона була в
аеропорту, в Бостоні.
Вона
хотіла поговорити
зі мною про...
про те, як переробити кухню, як
вони придумали з дівчатками.
Ненавидів розмови про кухню.
Останній раз поговорив з нею.
Ненавидів розмови про кухню.
...розмови про кухню.
Я думаю, тобі потрібно
відпустити це.
Я впевнений, що до цього ти
говорив їй багато хорошого.
Це просто одна дрібниця.
Відпусти це.
- Так?
- Так, чорт забирай.
Чарлі, з тобою все
буде гаразд?
Ти ж переживеш це, так?
Я більше турбуюся про тебе,
Джонсоне.
Я турбуюся про тебе.
Якщо будеш слухати уважно,
почуєш як у них дупи
поскручує. Добре?
Давай-давай, іди.
Так. Послухайте мене.
Якщо ще коли-небудь
повториться ситуація
з пацієнтами, незалежно
від того, як це вплине
на нашу страховку, знаєте
що ви будете робити?
Ви мене підтримаєте.
Я організував цю клініку.
І зробив усіх вас багатими,
огидно багатими.
Особливо тебе, Стетлере.
І якщо вас не влаштовує те,
що я кажу - повертайтеся
назад в Бруклін.
І возіться там зі страховими
випадками. Ось і все.
Мені набридло гратися з
вашими цукровими дупами.
Алане, я вважаю,
що це все недоречно.
А мені плювати, що ти думаєш.
Це не обговорення.
Це попередження.
Тут будуть відбуватися зміни.
І не всі зможуть їх пережити.
Вільно.
Наш новий чемпіон!
Гей, це все завдяки тобі.
Пам'ятаєш, що ти мені
сказав в ресторані.
Це старий інститутський
Джонсон,
що не дозволяє
себе опускати.
Нажаль, мені здається,
я переплутав.
Я думав про іншого
нашого знайомого.
Пам'ятаєш Хендлмена?
Ендрю Хендлмена?
Так.
Це він не дозволяв
себе опускати.
З тобою було все
навпаки.
Пам'ятаєш? Але цього разу
було все навпаки.
Ти був крутим. Було весело.
Які результати співбесіди?
Обстеження показало,
що Файнмен страждає тяжким
пост-травматичним розладом,
пов'язаним з цим тенденціями
до галюцинацій і нездатністю
функціонувати
в рамках дорослого життя.
І ви думаєте, що рік
у лікарні буде йому
на користь?
Так, я так вважаю.
Дякую.
Дякую, лікарю Бейл. Сідайте.
Я абсолютно не згодна
з цим ув'язненням.
Ваша честь, я вважаю,
Чарлі має знайти свій шлях.
Не коли ми вважає це має
трапитися, а в свій час.
Він зустріне людей,
які заповнять його життя.
Не сьогодні. Поступово.
Повільно.
Можу я задати питання
про ваш життєвий досвід
через цю затяжну хворобу?
Мені хотілось би знати,
скільки вам років?
А це тут до чого?
Лікарю Файнмен.
Це ідіотське питання,
Ваша честь.
- Ні, це хороше питання.
- Ні, ідіотське.
Хто ю питав про вік.
Збираєшся скоро перейти
в старшу групу?
Лікарю Файнмен!
Містере Фаллон,
це лицемірне питання.
Воно принижує суд.
Вам не потрібно на нього
відповідати. Докторе Оатхерст.
Він не розмовляв про них
з того дня, ні про кого з них.
А потім він віддалився.
Не брав слухавку,
коли я дзвонив.
Коли ми дзвонили.
Це друга трагедія
для моєї дружини, те,
що відбувається
зараз з Чарлі.
Він навіть не може виступити
сьогодні свідком.
Це було в занадто
тяжко для неї.
Розкажіть нам, що сталося
останнього разу,
коли Файнмен
відвідував вас.
Ми хотіли показати йому
фотографію дівчаток.
Це було дуже тяжко.
Хотіли подарувати
йому фотографії.
І що трапилося, коли
ви показали йому їх?
Він розбив прекрасну
лампу Джинджер.
Вона була одна з пари.
Іншу ми подарували доньці.
Скільки ми ще будемо
розмовляти про цю лампу?
Чорт забирай! Це ж лампа!
Забудьте про неї!
Це була не просто лампа.
Це було набагато більше,
ніж просто лампа.
- Ну гаразд. Все, досить.
- І ти знаєш це, Чарлі!
Все, все, досить.
Це перше попередження.
Стосується вас обох.
Місіс Темпльмен, сядьте.
Він чудово знає, що
для мене значила та лампа!
Сядьте!
Продовжуйте.
Ви носите з собою
фотографії своїх онук,
містере Темпльмен?
Так, завжди, у гаманці.
Зрозуміло, що носить.
Він що, тварина, чи що.
Мадам, припиніть.
Ці фотографії - копії тих,
що ви носите з собою
- кожного дня?
- Так.
І як звати це янголятко?
Це Джина. Їй було п'ять.
Просто лялечка.
А це Дженні.
Вона чудово грала в шахи.
Це їй він мене дісталося.
Вона хотіла брати
участь у турнірі.
Я її записав і ми поїхали.
Ця фотографія - ви вдвох
на цьому турнірі?
Так.
А це ми всі на узбережжі.
А ця фотографія?
Це ваша донька Дорін?
Так.
А ця фотографія - вони
всі вчотирьох?
Так.
Всі четверо.
Лікарю Файнмен!
Лікарю Файнмен!
Лікарю Файнмен! Це друге.
Вам, їх, напевно, не вистачає.
Я думаю про них кожного дня.
Кожний день мого життя.
Не знаю, як хтось може
не сумувати за ними.
Лікарю Файнмен!
У мене більше немає питань,
Ваша честь.
Ваша честь, ви це
дозволяєте?
Це третє.
Пристав, виведіть
його в коридор.
Гей, дайте йому просто...
зачекайте хвилиночку!
Будьте з ним обережніші!
Чарлі, я тут.
Я тут, Чарлі. Я тут.
Всі вільні.
Представники сторін і
Тімпльтони - чекаю вас
у кабінеті через 20 хвилин.
Це якийсь кошмар.
По-перше, містер Фаллон,
якщо ви ще раз влаштуєте у
мене в залі такий цирк - підете
в камери слугувати розвагою
збудженим ув'язненим.
- Ваша честь, на мій захист...
- Тихо!
Знаєте що?
Чим більше я думаю про цю
справу, тим більше розумію,
що це - сімейне питання.
Це не те, що має вирішувати
держава.
- Ваша честь...
- Заткніться!
Я серйозно.
Я хочу, щоб ви замовкли,
містере Фаллон.
Це все погано
складається для вас.
Чуєте мене? Заткніться
Зрозумів. Заткнувся.
Містер і Місіс Тімпльмен.
Ми зараз говори з вами
про дуже серйозну річ.
Легко зрозуміти, що ця людина
проходить зараз дуже
тяжкий період.
Це очевидно.
Можливо, йому потрібна
госпіталізація.
Дуже можу бути.
З іншого боку,
можливо, йому потрібно
просто дати можливість
знайти свій шлях.
Фактично, ви праві.
Ви - саме близьке
до сі'ї, що у нього є.
- Дякуємо.
- Так, звичайно.
Тому я хочу, щоб ви
зараз пішли додому
і провели вихідні
у роздумах.
Тому що ми знову
зустрінемося в понеділок.
І дам вам можливість
вирішити.
Я хочу, щоб ви дуже
добре подумали.
Подумали, чого ю хотіла
ваша донька в цій ситуації.
І я хочу, щоб в понеділок ви
подивились мені прямо в очі,
і сказали, чи хотіла б вона, щоб
її чоловік попав у таке місце.
Ви розумієте, що я кажу,
місіс Тімпльмен?
Владу, яку я вам надаю?
Так. Так, Ваша честь.
Ваша честь, можна я...
скажу пару слів?
Як його звати?
Брайен Шугармен.
Брайен Шугармен.
Ранок понеділка. 10.30
Шугармена з собою
не приводьте.
Лікар Джонсон прийде?
Він всередині, з суддею.
Можна я присяду?
Чарлі, можна
Донна сяде з нами?
Вона дуже хотіла прийти
сьогодні на слухання,
щоб підтримати тебе.
- Сюди?
- Так, сюди.
- Так.
- Так.
З вашого боку. Вона може
сісти з вашого боку.
Не розумію, чому вони
просто не бачать,
що у нього розбито серце.
Воно так розбите,
його бідне серце.
Все добре.
Мені не потрібно говорити про
неї, чи дивитися на фотографії,
Тому що я і так бачу її весь
час на вулиці.
Я іду по вулиці і бачу її риси
в інших обличчях ясніше,
ніж усі фотографії, які
ви носите з собою.
Я розумію, що вам боляче.
Але ви є один в одного.
Ви є один в одного...
А я залишився з тим, щоб
бачити її і дівчаток скрізь,
куди я іду.
Я навіть собаку бачу.
Ось на стільки я ще
повернутий.
Дивлюся на німецьку вівчарку,
а бачу нашого клятого пуделя.
Гаразд.
Гаразд.
Переїзд з Великим Джоном
- Що відбувається?
- Він переїхав.
Вантажники закінчили
годину тому.
Навіть нової адреси
не залишив.
Залишив тільки це.
Сказав, що ця лампа -
для вас, Джинджер.
Слухайте, я знаю, що ви всі
пройшли через пекло.
Але чому ви просто
не залишите його у спокої.
Ми просто хочемо бути
частиною його життя.
Я знаю. Я розумію.
Але зараз це неможливо.
В понеділок вам потрібно
прийти і відізвати собак.
Добре.
Бережіть себе, Адель.
Дякую, що
допомагали Чарлі.
Дякую.
Коли він переробив кухню.
О боже, кухня.
Він її сто тисяч раз
перероблював.
Вона чудова.
Дівчаткам би сподобався колір.
І як виглядає.
Це просто кухня, люба.
Йдемо.
Підпишете?
Так, дякую.
Це остання партія.
Я замовляв піццу.
Пришліть їх нагору,
будь-ласка.
Так, добре, пришлемо.
Твоя черга.
- Що?
- Хочеш пограти?
Ні, мені потрібно
повернутися за машиною.
Я приїду до тебе завтра в обід.
Привіт.
Привіт, проходь.
Піццу замовляли?
Так, ви приїхали за адресою,
я розпишуся. Заходь.
- Добре
- Проходь.
Думаю, все гаразд.
Привіт.
Привіт.
Чарлі, можна
Донна залишиться на піццу?
Так, вона може залишиться.
Тарілки на кухні.
Дякую, лікарю Джонсон.
За все.
Ну гаразд.
Мені пора. До завтра.
Ну давай. Тримай.
Тримай? Мені вже час.
Так? Я думав ти сказав,
що прийшов твій час.
Ти що, не хочеш?
Ти ж казав, що хочеш.
Спробувати ще раз і
залишиться зі мною.
- Пам'ятаєш?
- Так, це те, що я сказав.
''Тіні колосів''.
Привіт.
Де ти? Ти вже забрав дівчаток?
Зараз забираю.
А що ти робиш?
Як ти думаєш, що я роблю.
Вечерю готую.
Послухай, я хочу
тобі дещо сказати.
Я не знаю, як ми дожили до
того, що я від тебе віддаляюся.
Але ти права. Це так.
І це неправильно.
Я не хочу бути таким. Не хочу.
Не знаю, чи є якийсь
сенс у моїх словах...
Просто приїжджай додому.
Я кохаю тебе.
Мабуть, я не кажу тобі цього
достатньо часто.
Але я тебе кохаю тебе.
Можеш просто забрати
дівчаток і приїхати?
Кохаю тебе.
Буду дома через три
хвилини.
Ви, хлопці, залишили
тут ось це.
Я сказав, щоб тут не залишали
нічого. Я серйозно.
Це потрібно нагору туди
віднести. Гей, Кемпе!