Tip:
Highlight text to annotate it
X
Всім привіт!
З вами знову Erik, SL1DE і черговий випуск програми «Наука перемагати».
Як і обіцяли, сьогодні поговоримо про протитанкові машини.
Ні для кого не секрет —
ПТ досить популярні в режимі «Командний бій».
І на те є багато причин.
Головна з яких — любов багатьох до великих пошкоджень за постріл.
Хоча є й інші.
Давайте пройдемося по всіх ПТ-САУ 8-го рівня
і озвучимо переваги та недоліки кожної з них.
Почнемо з ПТшки, у якої найбільші пошкодження на хвилину.
Хтось навіть не підозрював...
Але це британська АТ-15.
Феноменальна для ПТ скорострільність дозволяє завдавати майже 2800 пошкоджень за 60 секунд.
Точність, швидкість зведення та бронепробивальність теж хороші.
А лобова броня змушує багатьох проклинати
це диво думки британських інженерів.
Але всі плюси не можуть компенсувати один величезний недолік — динаміку.
Максимальна швидкість цієї ПТ — усього 20 км/год.
Як ми вже говорили, для режиму «Командний бій» це не просто погано,
а критично.
Досить згадати КВ-4 з минулої передачі.
Такі ж проблеми — у американських Т28 і Т28 Прототип.
Чудова лобова броня, але жахлива швидкість.
18 км/год — це найгірший показник серед усіх ПТ 8-го рівня.
Візьмете в свою команду таку техніку —
і досвідчені суперники неодмінно цим скористаються.
Звичайно, знайдуться незгодні з нами.
І ви ще не раз зустрінете ці ПТ у командних боях.
Тому про всяк випадок покажемо, куди їх краще пробивати.
Стріляючи в Т28, цільтеся в люки на даху.
Уразливі місця АТ-15 — ті ж люки і центральна частина маски.
Ну а Прототип найлегше пробити в щоки і кулемет.
Йдемо далі.
І наступна на черзі — француженка.
В очі відразу впадає чудова швидкість — 50 км/год!
Навіть не всі СТшки можуть так розігнатися!
І це — безсумнівний плюс ПТ.
Але пошкодження за постріл у цієї машини такі ж, як у американців.
Це трохи більше, ніж у ІС-3.
І цього занадто мало, щоб відмовитися від танка з баштою на користь ПТ.
Пробити «Милю» можна в люк, по краях «мигалки» або в НЛД.
Якщо говорити про радянські ПТ-САУ, то вони дуже різні,
але в «Командному бою» однаково некорисні.
СУ-101 — найдинамічніша ПТ 8-го рівня.
Розгін, максимальна швидкість і повороткість вражають.
Пошкодження на хвилину, точність і швидкість зведення гармати теж досить хороші.
Але кути вертикального наведення...
Вони, не побоюся цього слова, жахливі.
Це, поряд з малими пошкодженнями за постріл,
робить машину абсолютно непридатною для «Командних боїв».
Більшу частину часу ви будете боротися не з ворожою технікою,
а зі своєю власною.
Тепер про ІСУ-152.
Багато хто бере її, тому що люблять радянську техніку та в захваті від БЛ-10.
Гармата, на перший погляд, чудова.
Середні пошкодження у 750 хп за постріл — це дуже серйозно.
Бронепробивальність теж хороша. Але от інші характеристики не радують...
У цієї самохідки найгірші серед усіх ПТ розліт і час зведення.
А пристойна швидкість не компенсує погану повороткість і слабку броню.
Вигравати з такою машиною в команді виходитиме вкрай рідко.
На черзі чотири німецькі ПТ, і почнемо з преміум-машини:
ЯгдТигр 8.8.
За гарматою нагадує британця —
дуже точна, скорострільна, з малими альфа-пошкодженнями і великими пошкодженнями на хвилину.
У цілому, досить приємна ПТшка,
але за динамікою вона поступається більшості тяжів 8-го рівня
і стати рівноцінною заміною для них не може.
До речі, пробивається ЯгдТигр в НЛД і в кулемет.
Фердинанд і друга ЯгдПантера.
У обох ПТ однакова гармата — від ЯгдТигра 9-го рівня.
І це, мабуть, єдине, за чим вони схожі.
Втім, загострювати уваги на них не будемо.
Брати в «командний бій» будь-яку з цих машин немає сенсу.
Перша — дуже повільна, друга — занадто картонна.
А наостанок найсмачніше — Борщ, він же Рейнметал-Борзиг Ваффентрагер.
У назві присутнє слово «метал», але по факту це скоріш фольга.
Втім, про неї ще поговоримо, а поки давайте подивимося на інші показники.
Головний серед них — гармата.
Багато хто їздить зі стоковою, і це можна пояснити.
Вона точніша і скорострільніша.
Крім того, пошкодження на хвилину в неї навіть вищі, ніж у топової гармати.
Але постає питання:
чи варто брати картонну ПТ, якщо за постріл вона знімає трохи більше ХП, ніж той же ІС-3?
Правильна відповідь — не варто.
Головний козир Борщика — дикі разові пошкодження.
Тому, якщо берете цю ПТ у свою команду, обов'язково ставте топову гармату.
Інші переваги цього німця —
хороше маскування, чудова повороткість і, звичайно ж, наявність башти.
Закрутити цю ПТ практично нереально.
Що ж до недоліків, то головний з них — броня.
Досвідчені танкісти знають це і нерідко стріляють у Борщик фугасами.
Одне таке влучення може зняти ПТшці більше половини життя,
та до того ж кританути відразу кілька модулів.
Погодьтеся, приємного тут мало.
До того ж, навіть танки 1-го рівня без проблем пробивають Борщика.
З боку це виглядає кумедно, але хазяїну ПТ у такі моменти не до жартів.
Часто доводиться вибирати — розрядитися у брелок
або стрельнути у вісімку і ще двадцять секунд терпіти знущання світляка.
Якщо підсумувати і говорити відверто,
то серед всіх ПТ-8 Борщ — найпридатніший апарат для «Командного бою».
Але навіть це не означає, що потрібно брати ПТ.
По-перше, ви відразу просідає за загальною кількістю хп.
У всіх ПТ-8, окрім британської, очок міцності відчутно менше, ніж у тяжів.
Тобто ще до початку бою ви даєте суперникові фору в 300-500 хп.
По-друге, ви обмежуєте свою команду в мобільності і, як наслідок, у тактиці.
Бої будуть протяжнішими і менш різноманітними.
Імовірність нічиїх буде значно вищою,
а грати вам доведеться найчастіше від оборони.
Особисто мені це не до душі. Але вибирати, звичайно, вам.
Ну, а на завершення випуску — кілька слів про артилерію.
Скажу прямо — поки що в «командних боях» арта аніяк непотрібна.
Так, навіть на відкритих картах.
Так, навіть у досвідчених руках.
Так, зовсім непотрібна.
І якщо це зміниться, ми обов'язково повернемося до цього питання.
На сьогодні у нас все.
У наступному випуску поговоримо про універсальний склад
і впритул підійдемо до тактик на конкретних картах.
Ставте лайки, підписуйтесь на наш новий канал
і заходьте на сторінку Слайда ВКонтакті.
Всім пока!