Tip:
Highlight text to annotate it
X
На небі
167 000 років тому, вибухнула зірка в невеликій галактиці біля Чумацького Шляху.
В часи далекого вибуху,
Хомо Сапієнс тільки почала бродити по африканській савані.
Але ніхто не міг помітити космічного фейєрверку,
оскільки тоді спалах світла тільки розпочав свій довгий шлях до Землі.
До того часу, як світло від наднової пройшло на 98% свій шлях,
грецькі філософи тільки почали роздумувати про природу космосу.
Перед тим, як це світло досягло Землі,
Галілео Галілей направив свій перший примітивний телескоп на небо.
І 24 лютого 1987 року,
коли фотони від вибуху накінець пролилися дощем світла на нашу планету,
астрономи були готові спостерігати цю наднову у всіх подробицях.
Наднова 1987A
спалахнула на південному небі,
невидимому із Європи та США.
Але на цей час ESO вже побудувала свій перший телескоп в Чилі,
надавши астрономам перший ряд крісел у цій космічній виставі.
Телескоп безперечно є основним інструментом
що дозволяє нам відкривати таємниці Всесвіту.
Телескопи збирають набагато більше світла, ніж неозброєне людське око,
тому вони відкривають слабкі зорі та дозволяють нам зазирнути глибше в космос.
Подібно до побільшуючого скла, вони також можуть показувати дрібніші деталі.
А телескопи обладнані чутливими камерами і спектрографами,
то надають нам багато інформації про планети, зорі та галактики.
Перші телескопи на Ла Сілла були різнорідними.
Там були як малі національні телескопи,
так і великі астрографи та камери широкого поля.
2.2 м телескоп, котрому наразі 30 років,
продовжує продукувати деякі із найбільш чудових видів космосу.
На піку Ла Сілла
знаходиться найбільше досягнення ESO перших років - це 3.6 м телескоп.
Віком 35 років, зараз він веде нове життя, як шукач планет.
Крім того, шведські астрономи побудували блискучу параболічну антену діаметром п'ятнадцять метрів,
щоб вивчати мікрохвильове випромінювання від холодних космічних хмар.
Всі ці телескопи разом допомогли нам відкривати Всесвіт, у якому ми живемо.
Земля - це лише одна із восьми планет Сонячної системи.
Від крихітного Меркурію до гіганта Юпітера,
ці кам'яні сфери та газові кулі є залишками матерії від утворення Сонця.
Сонце, у свою чергу, є середньою зорею галактики Чумацький Шлях.
Один іскра світла серед сотень мільярдів подібних зірок,
окрім роздутих червоних гігантів та вибухнутих білих карликів,
та дуже вертких нейтронних зірок.
Спіральні рукави Чумацького Шляху посипані сяючими туманностями,
"інкубаторами" яскравих скупчень новонароджених зірок,
та роїв навколишніх старих кульових скупчень.
Чумацький Шлях є лише однією із незліченних галактик у величезному Всесвіті,
який розширюється після Великого Вибуху, що був майже чотирнадцять мільярдів років тому.
За останні п'ятдесят років, ESO допомігла розкрити наше місце у Всесвіті.
Дивлячись вгору, ми також виявили наше походження.
Ми є частиною великої космічної історії. Без зірок нас би тут не було.
Всесвіт почався із водню та гелію, двох найлегших елементів.
Але зорі - то ядерної печі, які перетворюють легкі елементи в більш важкі.
Наднові, подібні до 1987A
сіяли у Всесвіті результати цієї зоряної алхімії.
Коли Сонячна система сформувалась близько 4.6 мільярда років тому,
в ній були дуже малі кількості цих важких елементів.
Метали та силікати, а також вуглець та кисень.
Вуглець в наших м'язах, залізо в нашій крові, а кальцій в наших кістках,
були викувані в попередніх поколіннях зірок.
Ви і я, в буквальному смислі, були зроблені на небесах.
Але відповіді завжди призводять до нових питань.
Чим більше ми дізнаємося, тим глибшими стають таємниці.
Яке походження та подальша доля галактик?
Чи існують там інші сонячні системи та чи може бути життя в чужих світах?
І що ховається в темряві серця нашої галактики Чумацький Шлях?
Астрономи явно потребують більш потужних телескопів.
І ESO надала їм революційно нові інструменти.