Tip:
Highlight text to annotate it
X
Мозок людини - один із найскладніших органів у світі,
суперкомп’ютер, що складається з мільярдів нейронів,
які обробляють та контролюють всі наші відчуття, думки та дії.
Але Чарльз Дарвін виявив дещо ще дивовижніше:
мозок мурахи,
який він назвав найчудовішим атомом матерії в світі.
Якщо вам складно повірити, що щось таке крихітне
може мати складний мозок,
ви не єдині.
У своєму проекті з класифікації та опису живих істот,
шведський природознавець Карл Лінней припускав, що комахи взагалі не мають мозку.
Він помилявся, але це цілком зрозуміло,
бо мозок комахи не тільки крихітний,
ще й більшість його функцій відрізняються від людського.
Одна з найпомітніших відмінностей
...- комаха, що втратила голову, все ще може ходити,
дряпати себе,
дихати,
і навіть літати.
Це тому, що наша нервова система працює як монархія,
де мозок керує усім,
тоді як нервова система комахи схожа на децентралізовану федерацію.
Багато рухів комах на кшталт ходіння чи дихання
координуються кластерами нейронів, що називаються гангліями,
і розташовані уздовж тіла комахи.
Разом із мозком, ці місцеві ганглії формують нервову систему комахи.
І хоча комаха може багато робити лише за допомогою ганглій,
мозок надзвичайно важливий для її виживання.
Мозок комахи дає їй змогу сприймати світ через зір та запах.
Він також обирає підходящу пару,
запам’ятовує розташування їжі та домівки,
врегульовує спілкування,
і навіть координує навігацію на величезні відстані.
Усе це різноманіття дій
контролюється органом, завбільшки з дірочку у голці,
що має менш ніж один мільйон нейронів,
порівняно з 86 мільярдами у ношому мозкові.
Але попри те, що мозок комахи побудований відмінно від нашого,
вони все одно мають вражаючу схожість.
Наприклад, більшість комах мають детектори запаху на своїх антенах,
подібно до тих, що є в людському носі.
Області мозку, що відповідають за нюх, виглядають та функціонують подібно нашому,
у чіткий спосіб активуючи та деактивуючи кластери нейронів,
щоби відрізнити різноманітні запахи.
Вчені були вражені цими подібностями,
бо комахи та люди не є близькими родичами.
Останнім спільним предком було просте створіння подібне до черв’яка,
що жило понад 500 мільйонів років тому.
Тож як сталося так, що ми маємо подібні структури мозку,
тоді як наша еволюція рухалася геть різними шляхами?
Вчені називають цей феномен паралельною еволюцією.
За тим самим принципом у птахів, кажанів та бджіл розвивалися крила.
Схожий селективний тиск може спричинити природній відбір
на користь однаковій еволюційній стратегії
у видів з кардинально різним еволюційним минулим.
Порівнюючи мозок комах та людей,
вчені можуть зрозуміти, які з функцій нашого мозку унікальні,
а які є загальними і слугують розв'язанню простих еволюційних задач.
Але це не єдина причина, чому вчені так захоплюються мозком комах.
Завдяки маленькому розмірові та простоті легше
зрозуміти, як саме співпрацюють нейрони мозку.
Також це важливо для інженерів,
яким вивчення мозку комах допомогає розробляти системи контролю
для будь-чого - від літаків, що літають самостійно, до роботів-рятувальників завбільшки з таргана.
Тож розмір та складність не завжди найдивовижніші.
Наступного разу, як захочете прибити муху,
замисліться над дивовижністю та ефективністю її маленької
нервової системи, що в дечому розумніша за наш складний мозок.