Tip:
Highlight text to annotate it
X
Перекладач: Ivan Shuma Утверджено: Tatyana Horova
Серж Солман: З далекої Каліфорнії, Лос Алтос Гіллс, прибув
Містер Генрі Еванс.
(Оплески)
Генрі Еванс: Привіт!
Мене звуть Генрі Еванс,
до 29 серпня 2002-го року
я жив своїм втіленням американської мрії.
Я виріс у типовому американському містечку поблизу Сент-Луіса.
Мій батько був адвокатом.
Моя мати була домогосподаркою.
Я і мої шестеро братів і сестер були хорошими дітьми,
хоча батьки й намучились із нами.
Закінчивши школу, я лишив дім, щоб вчитись далі
й дізнатись більше про світ.
Я вступив до Університету Нотр-Дам
і здобув ступені з бухгалтерського обліку та німецької мови,
а також рік навчався в Австрії.
Пізніше я отримав ступінь магістра в Стенфорді.
Я одружився з моїм шкільним коханням, Джейн.
Мені пощастило, що вона в мене є.
Разом ми виростили чотирьох чудових дітей.
Я старанно працював і вчився, щоб просуватись по кар'єрних сходинках,
і зрештою став фінансовим директором
у Кремнієвій долині. Робота дійсно подобалась мені.
Ми з сім'єю купили наш перший і єдиний будинок
13 грудня 2001 року,
старенький будиночок в прекрасній місцевості
Лос Альтос Гіллс, Каліфорнія,
звідки я з вами і розмовляю зараз.
Ми планували перебудувати його,
але через вісім місяців після того, як ми вселились,
я переніс інсульт, бо мав спадкову схильність.
За одну ніч я став німим і паралізованим
у 40-річному віці.
Пройшло декілька років,
і завдяки неймовірній підтримці сім'ї,
я зрештою вирішив, що життя варте того, щоб жити.
Я захопився застосуванням технологій
в допомозі тяжким інвалідам.
Пристрої стеження за положенням голови, які продаються на комерційних засадах
компанією Madentec,
перетворюють незначні рухи голови в переміщення курсора
і надають мені можливість користуватись стаціонарним комп'ютером.
Я можу переглядати сторінки Інтернету і листуватись з іншими людьми
і регулярно перемагати мого друга Стіва Козінса
в онлайн іграх.
Ця технологія дає мені змогу чимось займатись,
бути розумово активним
і почуватись, що я є частиною цього світу.
Одного дня я лежав у ліжку і дививсь CNN
і був вражений професором Чарлі Кемпом
з лабораторії медичної робототехніки Технічного університету Джорджії,
який демонстрував робота PR2.
Я листувався по e-mail з Чарлі та Стівом Козінсом з Willow Garage,
і ми створили проект "Роботи для людей".
Близько двох років у проекті "Роботи для людей"
розроблялись способи, що дозволили б мені використовувати PR2
як замінник мого тіла.
Я самостійно поголився, вперше за 10 років.
З мого дому в Каліфорнії
я зміг поголити Чарлі в Атланті. (Сміх)
Я роздавав цукерки на Гелловін.
Я самостійно відкривав холодильник.
Почав робити справи по дому.
Я побачив нові можливості, про які раніше й не міркував,
щоб жити та робити свій внесок
як у своє власне життя, так і в життя інших у моєму становищі.
Усі ми тією чи іншою мірою буваємо неспроможні щось зробити.
Наприклад, якщо хтось захоче подолати дистанцію 60 км за 1 годину,
то йому знадобиться допоміжний пристрій під назвою автомобіль.
Ваша неспроможність не принижує Вашої особистості,
а моя не принижує моєї.
До речі, погляньте, як я успішно до вас приїхав. (Сміх)
Від народження ми всі страждаємо від неспроможності
самостійно літати.
Минулого року Кайцзен Сяо з Willow Garage
познайомив мене з Чедом Дженкінсом.
Чед показав мені, як це легко:
замовити літаючий дрон і керувати ним.
Тоді я зрозумів, що також можна вжити
цих літаючих дронів, щоб розширити світ
прикованих до ліжка людей через політ,
бо це дає відчуття руху і контролю
- неймовірно!
Використовуючи курсор миші, я головою контролюю
веб-інтерфейс, що дає мені змогу
дивитись відео з робота
і відправляти команди,
натискаючи кнопки у веб-браузері.
Трохи практики - і я достатньо добре опанував цей інтерфейс,
щоб переміщуватись навколо будинку самостійно.
Я зміг оглянути сад
і побачити виноград, який ми вирощували.
Я перевіряв сонячні батареї на даху. (Сміх)
Одна з найцікавіших розваг мого польоту - це приземлити дрон
на баскетбольне кільце.
Я пішов далі: захотів побачити, чи можна за допомогою
шлема-дисплея, Oculus Rift,
модифікованого Fighting Walrus,
поглибити ефект присутності
під час моїх польотів.
Я і група Чеда з Браунського університету
регулярно запускали дронів в лабораторії
декілька разів на тиждень з мого будинку на відстані 3000 миль.
Стільки серйозної роботи - і все це для зануди-паралітика!
Тож ми знаходили час, щоб пограти
з роботом у футбол. (Сміх)
Я ніколи не думав, що зможу, коли захочу,
самостійно гуляти навколо такого кампусу, як Браун.
Лишалось тільки мріяти, щоб хтось оплатив моє навчання тут. (Сміх)
Чед Дженкінс: Генрі, лишімо жарти.
б'юсь об заклад, що всі присутні тут
з задоволенням подивляться, як ти керуєш цим дроном
зі свого ліжка в Каліфорнії за 3000 миль звідси.
(Оплески)
Добре, Генрі, чи давно ти навідувався в округ Колумбія?
(Сміх)
Чи тобі подобається в TEDxMidAtlantic?
(Сміх) (Оплески)
Чи ти покажеш нам, наскільки тобі тут подобається?
(Сміх)
Добре, тріумфальний фініш.
Покажеш нам, який ти вправний пілот?
(Оплески)
Гаразд, ми могли б ще продовжити,
але, гадаю, це достатньо демонструє можливості.
Історія Генрі дивовижна -
вона дає змогу зрозуміти потреби Генрі
- зрозуміти, чого саме люди в таких обставинах
потребують від технологій,
а також усвідомити,
які можливості надають передові технології,
бо поєднавши ці факти,
ми знайдемо розумне й відповідальне застосування новим технологіям.
Ми намагаємось демократизувати робототехніку,
щоб кожен міг бути частиною цього.
Ми надаємо доступні, наявні у продажу платформи,
такі як дрон A.R. за 300 доларів,
балансир Suitable Technologies, лише за 17000 доларів (Сміх)
і все це з відкритим програмним забезпеченням,
отже ви можете бути частиною того, що ми намагаємось робити.
Ми сподіваємось, що завдяки цим приладам
ви усвідомите, що існують кращі способи
забезпечити рух інвалідам
та догляд за старшим поколінням,
допомогти краще навчатись нашим дітям.
Тільки уявіть, які нові
робочі місця можуть з'явитися у майбутньому,
які можливості для моніторингу, захисту довкілля
і дослідження всесвіту.
Тобі слово, Генрі.
ВІН: Дякую, Чед.
Запуском цього дрона ми демонструємо потенційну можливість
для прикованих до ліжка людей набути змоги
досліджувати навколишній світ.
Робототехніка зрештою забезпечить
рівні умови,
в яких людину обмежуватимуть тільки сила розуму
й багатство уяви,
в якому інваліди зможуть виконувати
такі ж самі дії, як інші люди,
може, навіть краще за них.
Завдяки технологіям ми знайдемо
вихід для багатьох людей, які тепер
вважаються овочами.
Сто років тому
я вважався б овочем.
Насправді, ні.
Я б помер.
Нам, нам усім, вирішувати, як саме
застосовуватиметься робототехніка, на користь чи на скруту -
замінюючи здорових людей на роботів
чи допомогаючи людям стати кращими,
спроможнішими у діяльності та житті.
Ми пропонуємо робототехніку, щоб розкрити кожному силу його розуму,
зробивши світ більш доступним фізично
для таких людей, як я й інші
по всьому світу.
З допомогою таких людей, як ви,
ми зможемо втілити цю мрію.
Дякую.
(Оплески)