Tip:
Highlight text to annotate it
X
Я пам'ятаю, як повертаючись додому зі школи, я часто плакав, тому що з мене так брутально знущались однолітки.
Одного разу мене дражнили 12 разів і я сказав собі: "Якщо тільки ще одна людина підійде дражнити мене,
то все - це буде кінець! З мене вистачить. Я більше не витримаю!" В кінці навчального дня я поїхав зі школи
у своєму інвалідному візку, сподіваючись, що ніхто мене не побачить, але дівчинка,
яка бігла з дитячого майданчику, прокричала моє ім'я: "Ей, Ніку!" Я подумав: "Відмінно, так і є." Вона підійшла прямо до мене,
подивилася мені в очі, і сказала: "Ніку, я просто бажала тобі сказати, що ти
гарно сьогодні виглядаєш." І я: "Як? О диво! Це точно те, що мені було потрібно!" Вона не мала
гадки про те, які депресивні думки я носив і як сумно мені було. Іноді у вашій власній щоденній рутині -
на роботі чи в школі - ви повині думати не про себе і не про власні почуття. Подивіться під іншим кутом
і подумайте, як ви можете підтримувати інших, любити інших та надавати їм натхнення.