Tip:
Highlight text to annotate it
X
Ми запитали у 50 активістів, як вони перетворюють інформацію в дію
і що для них означає інфо-активізм
Інфо-активізм означає доступ до технологій
та їх використання під час створення та розповсюдження інформації
дуже демократичним та відкритим для всіх методом.
Інформація дозволяє людям приймати свідомі рішення
допомагає їм мобілізуватися та мотивувати свої громади.
Це також допомагає зберегти надію,
особливо тоді, коли це єдине, що в тебе залишилося.
Люди, у яких не було доступу до складних інструментів
комунікації для впровадження своїх ідей,
тепер отримали чудову можливість.
У нас з'явились ці класні можливості з інтернетом та мобільним телефоном,
за допомогою яких ми можемо швидко поширювати інформацію.
І веселі повідомлення приходять ще швидше.
Процес повинен акцентуватися на людях. Бути відкритим для учасників.
Різноманітні інструменти комунікації повинні використовуватися стратегічно.
Це пов'язано з новим простором, який відкрив інтернет
а також нові медіа,
навіть більш дешевші форми цифрових технологій,
чи це відео, чи інші платформи, наприклад, он-лайн публікації.
Це використання нових просторів та можливостей,
щоб займатися «старомодним» активізмом.
Захоплення.
Креативність.
Інтерактивність.
Мобілізація.
Знаходження людей.
Разом.
Доступно.
Надихаюче.
Спільне використання.
Співпраця.
Дія.
Зміни.
10 тактик,
як потрібні для того, щоб перетворити інформацію в дію.
фільм підготовлений
Колективом Тактичних Технологій
Інформація - це сила.
Вона може підвищити обізнаність, покращити життя,
викрити корупційні дії чи порушення прав,
а якщо інформація ефективно використовується в кампаніях -
вона запроваджує рівність та справедливість.
Інфо-активізм - це те, що відбувається, коли активісти використовують
інформацію, як основний засіб у боротьбі за зміни.
Це коли ми перетворюємо інформацію в дію, щоб вирішити проблему.
Інфо-активізм - це освоєння інформації та інструментів комунікації
заради позитивних соціальних змін.
Ось десять тактик,
на прикладі успішних кампанії з цілого світу,
які ви можете використовувати, щоб перетворити інформацію в дію.
10 тактик
перетворення інформації в дію.
Для мобілізації людей довкола важливої для них справи
потрібні сильне ключове повідомлення, чіткі цілі та добрий план.
Відео - потужний інструмент для об'єднання людей
заради спільної дії.
Ми навчаємо спільноти створенню відео і
в одному з районів, де ми проводили навчання,
зробили фільм про права на землю в дуже феодальному районі Гуджарата,
і всі відео закінчувалися призовом до дії.
Призов до дій в цьому фільмі закликав
ставати на захист своїх прав та вимагати права на землю.
Відео - зручний інструмент, так як у більшості громад немає навичків
та доступу до інших технологій, наприклад, інтернету.
Тут, я вважаю, що відео є чудовим методом
«достукатися» до населення, тому що
таким чином ви бачите те що відбувається своїми очима
і це дуже вражає.
У результаті показу цього фільму в 25 селах
близько 700 людей вийшли на мітинг
і подалися до офісів місцевого керівництва щоб написати скарги
на те, що їм не виділяють земельні ділянки.
І хоча заяви все ще розглядаються, сам факт того, що 700 людей
зібрались разом і вийшли на мітинг - дуже велике досягнення
і ця історія є прикладом однієї із найдієвіших акцій, до яких ми долучалися.
Онлайн інструменти, наприклад соціальні мережі,
можуть бути використані як місце для віртуальних зустрічей
людей, пов'язаних однією проблемою чи потребами.
Ребека Сааб Сааде використовує Фейсбук у своїй робот
з лесбіянками та бісексуалами в Лівані.
Через те, що Фейсбук дуже популярний в Лівані,
організації, з якими працює Ребека, можуть
вийти на контакт з великою кількістю борців проти дискримінації
та соціального тиску.
Проте, використання популярних соціальних мереж на зразок Фейсбук
також має свої недоліки.
Коли я працювала з вразливими соціальними групами, ситуація була іншою,
в основному тиск був соціальний.
Отож, ми повинні були використовувати цей популярний інструмент в Лівані,
не нашкодивши їхній безпеці та анонімності.
Як ми це зробили: ми створили окремий профіль користувача,
у якого не було ніяких «друзів», і який містив тільки основну інформацію:
логотип, назву організації, країни і над чим ми працюємо,
тобто лесбіянки та транс-сексуали в Лівані.
Ідея цього профілю полягала не у створенні особливих соціальних зв'язків, а
у допомозі цим жінкам або ж тим, хто шукає підтримки для лесбіянок в Лівані,
потрапити на наш сайт. Профіль дає посилання на наш веб-сайт.
Ми маємо свої профілі у різних місцях, але так і задумано -
рекламувати їх дуже популярними методами на нашому веб-сайті.
Працюючи з особливо маргінальними спільнотами,
ми розуміємо, що Фейсбук далекий від конфіденційності.
Не важливо, що ти намагаєшся зробити, інформація не буде повністю приватною.
Отож, для прикладу, ми створили групу і дівчата приєднуються до цієї групи -
одразу ж стане зрозуміло, що більшість з них швидше за все лесбіянки.
Саме тому ми повинні були знайти
метод, щоб не асоціювати нікого з нами.
Кампанія «Ping Chaddi» в Індії показала
переваги та недоліки використання Фейсбук.
«Chaddi» перекладається з мови хінді як «білизна».
Кампанію «Pink Chaddi» розробили як відповідь на агресію проти жінок
групами політиків правого спрямування Срі Рам Сена тільки через те,
що ці жінки часто навідувались в бари.
Група «Pink Chaddi» мобілізувала 16 000 людей,
які приєдналися до кампанії всього за 3 дні,
а через декілька місяців їх було вже більше 50 000.
«Під час жахливого інциденту морального патрулювання
хулігани напали на дівчат, які були в барі...»
Фотознімки цього нападу згодом показали по телебаченню на всю країну
і багатьох жінок та інших людей розізлило те,
як поводився з цими жінками Рам Сена.
В онлайн-групі було багато імпульсивних емоцій, багато гніву та обурення
які потрібно було якось виразити.
Один із методів - надіслати поштою рожеву білизну Прамоду Мутхаліку (лідеру Срі Рам Сена).
Цю акцію широко висвітлили у ЗМІ
і Прамод Мутхалік пообіцяв надіслати рожеві сарі (sari) у відповідь,
щоб прикрити нашу збоченість
чимось добропристойним, наприклад, сарі.
Я думаю, що кампанія «Pink Chaddi» була успішною,
через те, що вона створили простір, в якому відбувся діалог
між звичайними людьми та правими силами,
що не завжди можливо.
Це мирна реакція, не пов'язана з агресією
людей, які були долучені до кампанії,
що доволі часто відбувається - і це вже насильство.
Було доволі багато проблем з онлайн-активізмом, які ускладнювали
переклад в режимі офлайн. Однією з таких проблем
став той факт, що ця акція відбувалась у Фейсбук.
А Фейсбук не дозволяє надсилати повідомлення людям у вашій групі
після того, як ваша чисельність досягнула 5 000 учасників. Не усвідомлюючи цього,
коли ми переросли цю планку і нас стало 16 000, а згодом і 40 000,
ми зрозуміли, що більше не можемо спілкуватися з тими, хто був в групі.
Все, що можна було робити - це дискутувати та писати на «стіні»,
проте, це було доволі неефективне спілкуванням з усіма.
Пізніше, учасники кампанії «Pink Chaddi» дізналися,
що використання Фейсбук має також й інші недоліки.
Сторінку групи зламали, витерли профіль,
а засновникам групи надіслали образливі повідомлення.
Не зважаючи на чисельні прохання до адміністрації сервісу про відновлення групи
через декілька місяців, жодних кроків в цю сторону не було зроблено.
Це приклад того, що потрібно обережно ставитись як
до можливостей, так і до ризиків онлайн-ресурсів для активізму.
Так як записуючі пристрої стали меншими і дешевшими,
люди почали записувати випадки порушення прав, коли вони відбувалися.
Надання записаних доказів порушення прав
та забезпечення каналів, через які вони можуть бути донесені до інших,
є доволі ефективною тактикою для привернення уваги до порушення прав
та реагування на них.
Як на мене, то сила відео полягає у його можливостях передати
візуальний доказ і реальний досвід з перших рук,
приклад того, як це - відчути порушення прав людини на собі.
Це дуже класно, що сьогодні в людей є мобільні телефони,
які дають можливість відзняти «з перших рук» реальність,
яку вони пережили. Це більше не стосується тих кількох вибраних,
які змогли виступити. Кожен потенційно може стати свідком.
Стань свідком, запиши, передавай та викривай.
Це і була тактика, яку використовував Таргуіс Снайпер -
анонімний відео-активіст з Марокко,
який зазняв, як місцева поліція брала хабарі у водіїв.
Отож, він зняв цих поліцейських в різних місцях
в різні дні тижня за одним і тим же ж заняттям.
Він зафіксував близько 10-15 поліцейських, які вчиняли один і то й же ж
злочин на вулицях селищ.
Він використовував YouTube: опублікував перше, друге і третє відео.
Відео переглянули сотні тисяч користувачів.
Вони змусили владу заарештувати цих поліцейських,
а також наполягли на використанню владою цієї ж технології
і розмістили приховані камери на вулицях, щоб слідкувати за діями поліції,
використовуючи цю ж техніку, яку використовував Таргіус Снайпер.
В іншому випадку в Бірмі з'ясовується, що
документування громадянами державних злочинів
не змінило поведінку військового режиму в країні.
Але блогери записали та розповсюдили один факт, свідками якого вони стали,
зробивши Бірму об'єктом уваги зі сторони міжнародних організацій
що дозволило повідомити про порушення прав людини в цій країні.
Сьогодні в Бірмі все обмежено,
особливо інтернет, електронна пошта і все, що стосується онлайну.
Але багато людей в Бірмі пишуть блоги.
Вони публікують історії, фотографії і все, що можуть отримати.
І люди з усього світу можуть бачити, що відбувається у Бірмі.
Блоги та дешеві записуючі пристрої вважаються
ключовими об'єднуючими елементами в так званій Шафрановій революції в Бірмі.
В той час коли протести мешканців Бірми проти економічного занепаду та жорстокості військових
ставали все чисельнішими та частішими, також зростали випадки військового насилля.
Фото протестуючих монашок та монахів в одежі кольору шафрану
розповсюджувалися в інтернеті і згодом були підхоплені
основним потоком ЗМІ по всьому світу, що змусило військовий режим
ввести обмеження на доступ до інтернету в межах країни та вимкнути більшість мобільних операторів
під час найактивніших дій протестуючих.
Не зважаючи на це, як пояснює Аунг, використання простих, дешевих відеокамер
відіграло основну роль під час фіксування всього, що відбувалося,
в той час коли блоги стали безцінним інструментом для отримання
новин та фотографій, які розповсюджувались по цілому світу.
Люди побачили все що відбувається своїми очима,
і вони просто брали камери і просто знімали це.
Все зняте фото, відео та аудіо вони просто ставили в блогах.
І це автоматично стало дуже великим досягненням.
Але в умовах репресивних режимів успішний інфо-активізм онлан
не завжди легко переходить у зовнішній вплив.
В Бірмі багато блогерів сьогодні ще «сплачують» свою високу ціну
за онлайн активізм під час Шафранової Революції.
Багато з них потрапило до тюрми на термін більше 50 років.
Це показує, що наслідки активних онлайн дій
повинні наперед детально продуватися тими, хто
займається викриттям та оприлюдненням фактів про порушення прав.
Жертви і ті, хто пережив порушення прав, вже уразливі.
І важливо переконатися в тому, що ми не піддаємо їх подвійному ризику у своєму відео.
Люди повинні розуміти, яким може бути найгірший розвиток подій для тих, хто побачить відео.
В цифрову епоху не можна припускати, що, як тільки ролик з’явиться,
його не скопіюються, не розташують на YouTube і його не побачить злочинець
чи людина, відповідальна за те, що трапилось.
Ми вважаємо, що ви повинні пояснити ризик найгіршого фіналу і допомогти
людям прийняти власне рішення, хочуть вони виступити
і бути побаченими, а потім зробити все для їх захисту
змінивши їх особисті дані чи голоси.
Я думаю, що найважче в інфо-активізмі -
це знайти метод, яким чином підняти тисячі людей, які зараз
беруть участь у кампаніях за права людини і використовують відео,
подумати проте, як вони розуміють важливість згоди
і як вони розуміють цю проблему, що вони не піддавали повторному ризику
людей, які пережили порушення прав людини.
Мобільні записуючі пристрої, блоги, відео і канали комунікації
є всього лиш кількома з багатьох методів фіксації та викриття
порушень прав, а також організації акцій протидії.
Як показують ці приклади, потрібно обов’язково враховувати необхідність
анонімності та захисту тих, хто може зазнати подальших протиправних дій.
Щоб справді захопити аудиторію, вам потрібно бути креативним.
Аніж навантажувати людей словами та текстом,
використовуйте безліч методів для візуалізації проблеми.
Анімація є одним із методів та інструментів, що забезпечує
творчу основу для розгляду делікатних питань.
Я вважаю, що анімація була б особливо корисною
в якості методу інфо-активізму під час захисту громадських прав
в ситуації, коли мова йде про особливо болючий чи
делікатний політичний контекст, в якому ви не до кінця хочете
вирішувати проблему в прямому значенні чи прямими методами.
Коли ми маємо справу, для прикладу, з питаннями, які стосуються національності чи статі,
ви можете використовувати тварин чи об'єкти, наприклад в анімації
- це краще, аніж залучати людей. Це дозволить вам уникнути
багатьох проблем, з якими ви не зможете впоратися
в традиційній відео-зйомці.
Я думаю, що чари анімації знаходять відклик у кожному.
Рухи неживих об'єктів чи об'єктів, які зазвичай не можуть рухатися,
- захоплююче видовище, і це саме те, що зацікавлює багатьох людей.
На даний час я працюю над проектом в Каїрі
з групою під назвою «Жінки та форум пам'яті», які переписують
арабську міфологію та народні казки з точки зору фемінізму.
Ми виробляємо трихвилинні анімаційні фільми,
основані на одних і тих же ж переписаних історіях, щоб
показати опис жінок різними культурами Середнього Сходу.
Карти - це ще один з методів візуалізації інформації.
В картах є щось позачасове і, можливо, саме тому вони є
інструментом, якому люди, здається, довіряють.
Під час ізраїльського вторгнення в Ліван у 2006 році
НУО із захисту прав людини «Самідоун»
використовувала карти, щоб допомогти людям зрозуміти, що відбувається.
Ми створили кілька карт влітку 2006 року
під час ізраїльського вторгнення в Ліван.
Дві основні карти. Одна показує щоденні бомбардування Лівану,
і вона щодня оновлювалася.
А інша - пошкодження інфраструктури та життєво важливих об'єктів.
Під час цього періоду, коли ми почали,
насправді ми не знали, чого хочемо від збору цієї інформації,
але ми хотіли зрозуміти, через що ми пройшли.
Зі збільшенням опублікованої нами інформації, яку ми збирали,
ми відкрили для себе різні шляхи її використання в активізмі,
в організації відновлювальних робіт і подальшої реконструкції.
Вам не потрібно створювати нові карти, щоб реалізувати те, що ви хочете показати.
Будь-хто, хто спробує подивитися на президентських палац в Тунісі,
використовуючи карти Google, швидше за все знайде несподівану інформацію
завдяки роботі туніських активістів, які займалися
сайтом незалежного колективного блогу, Nawaat.org.
Можна побачити доволі творчий підхід,
в туніському інтернеті, коли активісти з Nawaat
помістили своє відео з гео-тегами на YouTube.
Під гео-тегами я маю на увазі географічну інформацію чи
назву місця зйомки відео, яке ви розташовуєте на YouTube.
Роблячи це, ви робите свою інформацію, своє відео
доступним і можливим для перегляду на картах Google.
Отож, що особливого зробили туніські активісти - так це те, що
вони поставити гео-теги на всі відео з порушеннями прав людини в Тунісі,
розташувавши їх довкола Президентського палацу в Тунісі.
Саме тому, коли ви переглядаєте Google, а конкретно - Президентський палац,
ви побачите, що він оточений відео, яке показує порушення прав в Тунісі.
І саме тоді ви побачите дві сторони Тунісу.
Туристичну сторону Тунісу, яка розповідає про його велику історію,
а з правої сторони - інформацію про сьогоднішній Туніс,
про сьогоднішній Туніс з його порушеннями прав людини.
Карти та анімації - це тільки два з багатьох інструментів,
які допомагають людям знаходити та сприймати інформацію
візуальними методами, які зацікавлюють їх, карбують у їх свідомості
образи, які знайдуть відклик навіть через деякий час.
Легко загубитися, розглядаючи цілісний комплекс наявних порушень прав людини.
Виставлені на передній план особисті історії людей у вашому інфо-активізмі
стають хорошим методом передачі людського досвіду іншим.
Ми використовуємо особисті історії у нашому інформаційному активізмі
через те, що в аспекті феміністичної організації особисте є політичним,
і для нас ці історії справді демонструють ситуацію
з правами чоловіків і правами жінок в реальному житті.
Приклад використання нами цифрових історій в нашій роботі
стосується тренінгу з двома групами жінок.
Одна група складалася з тих, хто пережив напади сексуального характеру
через свою сексуальну орієнтацію.
А інша група жінок складалася з тих, хто пережив побутове насильство.
Ми зібрали ці історії на одному DVD і
розповсюдили цей DVD разом з книгою, яка містила інструкції
по інтеграції цих історій в навчальну програму з прав людини.
Таким чином, історії стали альтернативним матеріалом
для людей, які проводять тренінги для спільнот.
Ми сподіваємось, що це також зробить свій внесок у наявну інформаційну базу,
а водночас допоможе у розумінні та зменшенні насильства
проти груп, про яких ми розповідаємо,
і допоможе сформувати лінію поведінки, яка візьме до уваги
потреби людей по мірі їх виникнення.
Це конкретний приклад того, як спільнота без голосу може взяти під контроль
свої власні слова та зображення і зробити
щось, не розкриваючи своєї істинної особи.
Вони самі можуть обирати голоси, зовнішні образи і отримати контроль над
фізичним устаткуванням та комп'ютерами.
Особисті історії можна зібрати і розповсюдити різними методами.
Відео пересічних людей може зафіксувати людський досвід
таким чином, що призведе до змін.
Ми працювали з однією групою в Демократичній Республіці Конго,
де близько 5 мільйонів людей загинули в результаті конфлікту.
Однією з найбільших проблем стало використання дітей під час війни.
Наша група шукала метод, щоб заставити суспільство замислитись,
чому вони дозволяють своїм дітям перетворюватись на маленьких солдатів.
Тому ми вирішили зробити відео, яке
дало би поштовх до обговорення їх у суспільстві.
Вони показали його у громадах
по всьому Східному Конго, щоб почати дискусію.
Я думаю, що це справді важливо, що вони думали не тільки про
суть проблеми, але й також думали про те, ким є їхня аудиторія,
якою була їх ціль і яку історію вони повинні були показати.
Вони таки заставили людей думати про це,
і потім вони зрозуміли, що їх кампанія почала просуватися далі.
І тепер їм потрібна нова тактика.
В той час Міжнародний Кримінальний Суд роздумував над початком перших судових процесів.
«Чудово, але як заставити кримінальний суд замислитись над цією проблемою?»
Це зовсім інша історія.
І саме тому вони зробили нове відео, в якому прозвучали справжні голоси
тих дітей, яких заставили воювати.
Відео адресувалось вищим офіційним особам кримінального суду.
Була вибрана інша історія.
Це була історія, спеціально спрямована
на аудиторію і в ній йшлося:
«Ви повинні щось зробити з цим, тому що це військовий злочин...»
«... злочин проти людства».
Для мене це справжня ілюстрація того, як сила особистого досвіду
на місцевому рівні, зафіксована людьми, які є найближчими до цього,
можу бути використана як тактика впливу на різні аудиторії
в різний час для досягнення реальних змін.
Блоги популярні через здатність витирати кордони
між особистим та суспільним діалогом,
що робити їх ефективним інструментом для повідомлення.
Спільний блог-проект «Пустий Шум»
дозволяє людям підтримувати тривалу дискусію
про сексуальні домагання в Індії.
Вони запрошують блогерів розповідати про свій досвід
сексуального домагання у містах.
Це відбувається у доволі цікавій формі. Наприклад, в тому році, коли я брала участь,
нас попросили розповісти про цю проблему через призму того, ніби ми були супергероями.
Це дуже цікавий погляд на сексуальні домагання у містах.
Це не звіт, не сльозлива історія, а дотепна розповідь.
Це хороший метод зробити текст «читабельним» для іншої аудиторії.
Я думаю, що блоги - це хороший інструмент для інфо-активізму,
тому що вони дають простір для розповіді.
Блоги дуже особисті, тому це доволі легко
для окремих людей передавати там свої погляди, враження.
І їх легко використовувати. Це як щоденник.
Це доступний засіб для того щоб писати та читати про проблеми.
Те, як більшість блогів працює на інфо-активізм та захист громадських прав,
відбувається за рахунок блогоспільнот.
Блогоспільноти гуртуються довкола конкретного питання,
і вони переважно мають часові рамки, протягом яких пишуть про це питання.
Блоги, документальне відео та онлайн-розповіді
є трьома методами використання особистих історій
для того, щоб людський досвід почули різні аудиторії,
і дав поштовх до соціальних змін.
Хороший жарт може поширюватися як завгодно далеко
і може бути сильним інструментом, особливо коли його використовують
для критики та кепкування з влади в таких обставинах,
коли це важко або неможливо робити відкрито.
В Єгипті, в той час коли активісти намагалися мобілізувати людей
діяти проти режиму Мубарака,
ми отримали тисячі листів з проханням про допомогу від зовсім незнайомих людей,
молодих інтернет-користувачів,
які змінили свої профілі на кумедні зображення,
ремікси кіно-афіш із зображенням Президента
на місці відомих персонажів-злочинців, бандитів та злодіїв,
а також членів організованої злочинності і тому подібне,
щоб висловити свою думку про наявну ситуацію.
За дуже короткий відрізок часу
через неперервне використання гумору
вся містична аура навколо Президента
була остаточно зруйнована і зараз він сприймається як
старіюча літня людина, яка
загнана в рамки своєї ролі і діє в цих рамках неефективно.
Це стало своєрідною платформою
для створення актуального руху, який бореться
за демократичні реформи, чесні вибори і так далі.
Люди не тільки сміються над хорошими жартами.
Ви колись були в караоке-барі зі своєю сім'єю та друзями?
Азійська Тихоокеанська мережа секс-працівників у Тайланді
використовує караоке для розширення розуміння серйозних речей,
використовуючи популярні пісні з текстами та відеокліпами,
які ставлять акценти на правах секс-працівників.
Це розумна тактика, яка використовує популярну музику
для поширення інформації для цих секс-працівників та їх прибічників,
а також примушує їх замислитись про негативні сторони законів та порядків,
які впливають на їхні спільноти і дати поштовх до змін.
Я використовую відео-караоке з тієї причини, що в Азії
люди полюбляють співати пісні і дивитися на супутню картинку.
Відео-караоке в Азії справді популярне.
Саме тому доволі легко захопити цим людей.
А згодом я вирішив змінити текст пісні,
щоб було легко передати повідомлення про закони проти секс-працівників
і нових законів, які стосуються торгівлі.
Для секс-працівників з Азійської Тихоокеанської мережі
караоке дає спільну мову, навіть у тих випадках, коли в них немає
іншої спільної мови.
Відео-караоке нашої групи транслювали по всьому регіоні
на вечірках, виступах і перед аудиторіями з тисячі людей,
за різноманітних заходах, як то на конференції присвяченій проблемі СНІДу.
Наше відео отримало майже 10 000 переглядів онлайн
на YouTube та Blip.tv.
Інший приклад використання гумору прийшов у вигляді подарунку
на день народження Президента Білорусі Александра Лукашенка після того,
як він публічно поскаржився, що інтернет надто архаїчний,
і заявив про свої плани ввести обмеження на його вміст.
Активісти відповіли онлайн-кампанією, ціллю якої стало висміювання,
на їхню думку, пропагандистських ЗМІ, які контролюються владою.
Гумор - це перший крок у викоріненні табу
та усунення страхів.
Саме тому, провокуючи людей до сміху над небезпечними явищами,
такими як диктатура, репресії, цензура,
ви використовуєте найкращу зброю проти цих страшилок.
Декілька років тому в Білорусі почалась доволі весела кампанія.
Вона називалась «Дайте Лукашенкові його мережу»,
тому що Лукашенко звинувачував інтернет у
діях проти білоруської влади,
стверджуючи, що «там багато брехливої інформації».
Саме тому білоруські активісти створили клон YouTube та Livejournal
та опублікували свою інформацію, дуже смішні відео-ролики,
а також гумористичний мультфільм про Президента Лукашенко.
Такий спосіб використання інструментів, які легко впізнаються
інтернет-користувачами, але при цьому змінюючи зміст
в бік політики і подаючи його
в гумористичній формі, яка висміює,
- все це робить політику цікавою.
Провокування людей до сміху може бути високоефективним методом
усунення бар'єрів, які заважають позитивним соціальним змінам.
Веб-сайти, відео-караоке та кіно-афіші
- всього лиш три методи подачі серйозного повідомлення
легким, але ефективним шляхом.
Інколи, проігнорована частина роботи інфо-активізму
полягає у цінності утримання та збереження здорових мереж.
Мережа - це сила у вік інформаційних технологій,
і використання її на повну силу вимагає планування та часу.
Вся некомерційна робота та кампанії
в основному зводяться до роботи з людьми.
І якщо говорити технічною мовою,
можна сказати, що люди - це контакти.
Не тільки люди, але й організації, соціальні групи,
взаємовідносини між ними.
Все це і є інформацією, на яку ви можете опиратися,
яку ви можете використовувати, щоб охопити свою аудиторію,
а також тих, на кого спрямована все робота.
Я особисто залучений до проекту під назвою CiviCRM.
Це безкоштовне та відкрите програмне забезпечення,
створене спеціально для НУО та груп захисту громадських прав.
Його створили з урахуванням багатьох побажань від усіх цих груп, саме тому,
на мою думку, це особливий та високоякісний інструмент
для керування контактною інформацією.
«FrontlineSMS» - ще один вид програмного забезпечення,
який також підтримує цільову мережеву комунікацію
на цей раз, використовуючи SMS.
Якісний менеджмент контактів важливий з точки зору самої організації,
але от з точки зору людини, з якою ви спілкуєте, трохи інакше.
Адже найменше, чого вона очікує, так це отримувати інформацію, яка
її не стосується, яка її не цікавить.
Саме тому, якщо ви проводите чисельну кампанію,
зрозуміло, що ви не хочете надсилати «не ті» повідомлення «не тим» групам людей.
Можливо, вам потрібно надіслати
повідомлення тільки групі жінок у конкретній географічній місцевості
або ж тільки активістам з прав людини, які працюють в окремому регіоні.
Якщо ви правильно не категоризуєте людей,
тоді ви почнете закидувати їх тим, що їм не потрібно.
Це не тільки впливає на ефективність вашого проекту чи вашої кампанії,
але й вводить у ступор людей і може дати зворотній ефект.
Хорошим прикладом того, як використовувати «FrontlineSMS»,
розсилати цільові повідомлення та спілкуватися з потрібними групами,
може стати випадок який мав місце під час спроб реконструкції після азійського цунамі,
коли проект Корпусу Милосердя ма на меті провести обговорення
і зробили розсилку специфічної інформації різним групам.
Використовуючи «FrontlineSMS», вони змогли згрупувати людей по категоріях:
фермери, які, можливо, хотіли знати ціни на каву на різних базарах,
міністри з влади, які хотіли інформацію стосовно різних ринкових цін у різних регіонах,
інші люди просто хотіли знати прогноз погоди.
Використовуючи інструменти «FrontlineSMS» та функціональність цієї програми,
вони змогли поділити людей на чисельні групи,
в залежності від очікуваної ними інформації, а потім без проблем змогли сфокусуватися на цих людях
за допомогою SMS, надсилаючи їм ринкову ціну чи звіт про погоду, або ж будь-яку іншу інформацію.
Якщо ви хочете керувати вашою контактною інформацією
у вашому інфо-активізмі, то ван потрібно бути системним,
вам потрібно намагатися інтегрувати збір інформації на практично всіх рівнях.
На перших порах, не буду приховувати цього, вам доведеться докласти чимало зусиль.
Але згодом ви побачити значний прогрес
у розпізнаванні різних зв'язків, різних закономірностей.
В цілому, це як використання дуже сильного інструменту з метою
пізнання всього, що відбувається довкола вас, щоб досягнути своєї цілі.
Бази даних, системи керування клієнтами та програмами розсилки тексту
є тими трьома методами, які ви можете використовувати для менеджменту
своїх контактів та збереження здорових та продуктивних
взаємозв'язків з людьми, які бажають вас підтримати.
Інколи проблема дуже складна.
Вона може містити питання, які вже неодноразово піднімалися протягом тривалого часу,
або ж може бути пов'язана з багатьма подіями та різними людьми.
Щоб зробити проблему зрозумілою,
вам потрібно дізнатися, якої інформації бракує,
і чи маєте ви право на доступ до неї.
Кожного року більшість з нас платить податки,
і кожні кілька років ми вибираємо представників у владу,
і таким чином, ми передаємо їм владу та гроші,
і ми маємо право знати, як використовуються ці гроші,
і як функціонує ця влада.
В більш ніж 82 країнах по цілому світу
доступ до інформації чи закони про свободу інформації
дають кожному право ставити питання та отримували звіти від своєї влади.
Міжнародні стандарти дуже чітко говорять, що доступ
до інформаційних процедур повинен бути простим, швидким і безкоштовним.
В цілому, так воно і є.
В більшості країнах запит на отримання інформації безкоштовний.
Саме тому в нас є багато прикладів з цілого світу, в яких
люди ставили питання свої владі,
отримували інформацію та використовували її в дебатах для досягнення змін.
Farmsubsidy.org - це ініціатива, яка лобіює
доступ до інформації про фермерські субсидії від влади
по цілому Європейському Союзі.
Її ціль - зробити так, що журналісти та пересічні громадяни
могли детально ознайомитися з тим, як використовують мільярди євро
з фінансування, виділеного для фермерських субсидій.
В рамках нашої кампанії на farmsubsidy.org, коли у нас щось виходило,
ми одразу стикалися з лавиною інформації.
Дуже важко вирішити, яка саме інформація є важливішою і варта уваги ЗМІ.
Якщо ви зібрали багато інформації,
і зараз шукаєте метод подачі її назовні,
то найкраще для певних людей буде показати зв'язок
інформації з їх оточенням, з тією місцевістю, де вони живуть.
Чудовий метод як це зробити - це використовувати карти,
помістити дані на Google Maps, це просто зробити і ця технологія безкоштовна.
Ми робили так у Швеції,
саме тому ми отримали класну інформацію по Швеції,
і саме тому змогли показати виплати фермерських субсидій за 7 років у Швеції
на звичайній карті від Google, так що люди могли
збільшити зображення і дізнатися, куди витрачаються кошти в цій місцевості,
і ця інформація точно їх стосується - це набагато краще, аніж довгі списки,
які складаються з купи сторінок нудного тексту.
Але отримати доступ до державної інформації не завжди так легко,
не залежно, чи існує закон про свободу доступу, чи ні.
Ми витратили 3 роки на отримання інформації про фермерські субсидії у Великобританії,
та й то вони ще не до кінця розібралися з моїм запитом.
Саме тому вам варто налаштуватися на довгу боротьбу,
і не приймати відмовок та відмазок від влади,
а використовувати будь-яку тактику, чи використовуючи законне право
чи політичний тиск,
через будь-кого, хто працює в цій сфері і може знати потрібну інформацію,
чи, навіть, через ЗМІ.
Вам потрібно просто збільшити тиск,
використовуючи свої громадянські права.
В іншому прикладі, технологи та правозахисники
отримали інформацію з чисельних джерел,
включно від урядових та неурядових закладів.
Інформація поступала у різній формі,
і стояло завдання - зробити її зрозумілою для глобальної аудиторії,
яка згодом могла почати діяти.
Проект, яким я займався, полякав у
особливих рівнях Дарфурського конфлікту на Google-мапі Землі.
У нас була команда з 12 людей,
сформована Музеєм геноциду у Сполучених Штатах Америки.
Вони хотіли інтерактивними методами
показати всім те, що відбувається в Дарфурі.
Ми використовували все, що тільки можна було використати на Google Earth.
У нас було купа інформації - таблиці, фото, відео,
плюс базові напрацювання у самому Google Earth,
які нещодавно були опубліковані на супутникових знімках,
на яких були зображені нещодавно знищені поселення у Дарфурі.
Ми сиділи на ними близько шести місяців, опрацьовуючи ці дані
щоб чітко зобразити ситуацію в регіоні,
і щоб ми змогли сформулювати чітке звернення.
Воно, у свою чергу, було розповсюджене в Google та в ЗМІ,
і тисячі, а можливо навіть сотні тисяч людей побачили
ці знімки і це допомогло зрозуміти їм проблему в цьому регіоні.
Ми також забезпечили людей прямими методами участі в кампанії.
Таким чином, від знімків йшли посилання на підпис петицій,
які дали можливість ще більше заглибитися в проблему.
Не завжди легко застосувати своє право на отримання інформації,
і знайти метод презентації великого масиву інформації, щоб охопити аудиторію.
Але це є важливою тактикою в інфо-активізмі.
Якщо ви наполегливий, швидше за все ви доб'єтеся
значного прориву у вашій справі.
Не так давно, співпраця з великими групами людей в реальному часі
була важкою, якщо ви фізично не перебуваєте в одному місці.
Нові технології це змінили.
Тепер ми бачимо інноваційні приклади, які інколи ще називають технологією «рою»
Рій - це те, що відбувається, коли людський досвід та знання
збираються разом для створення комбінаційного ефекту,
який набагато сильніший, аніж їхні індивідуальні дії.
В той час, коли відбувалися збройні конфлікти в Мумбаї у 2008 році,
був створений рій з використанням Твітеру -
сервісу мікроблогів, де люди можуть надсилати та читати особисті
новин один одного за допомогою інтернету та мобільного телефону.
Коли відбувалися терористичні атаки в Мумбаї,
багато з нас були там
і ми почали писати про наші емоції
і розповідати про те, що відбувається
і передавати у Твітер все, що ми бачили по телевізору.
Ми думали: «Що робити?»
Ми були самотніми у своїх домівках, тому що нам було заборонено виходити надвір.
А будучи онлайн-спільнотою, ми були менш самотніми, менш злими
і ми могли комунікувати з людьми, які перебували поруч,
щоб повідомляти необхідну інформацію.
Наприклад, серед нас були люди, які йшли в лікарню
і складали списки поранених та вбитих,
які ніде не публікували в мережі, а вони надсилали нам її факсом,
а ми, у свою чергу, швидко публікували посилання на них з Твітеру в конкретний блог
В інших випадках потрібно було швидко знайти кров певної групи
для хворих, які потребували цієї крові.
Справа у спонтанній мобілізації спільноти, яка вже існує,
через чисельні точки перетину та зв'язки, які у вас є,
в той час, як ви залишаєте сліди свого перебування у Всесвітній мережі.
Інша фішка, яка, деякою мірою, є магією мікроблогів, -
це накопичення всіх цих фактів та матеріалів,
їх розширення,
тому що вони потрапляють в механізм розповсюдження.
Все це стало причиною для привернення уваги зі сторони основних ЗМІ,
які яскраво характеризували той факт, наскільки ефективною може були мобілізація
навколо сприйняття того, що відбувається.
Як показали терористичні атаки в Мумбаї, мобільні телефони
стали життєво важливими інструментами під час кризи.
На Мадагаскарі мобільні телефони використовували разом з комп'ютерами,
що дозволило громадянам розповідати про все, що відбувається
коли анти-владні протести переросли у насильство.
Одна з таких програм, FrontlineSMS,
дозволила надсилати та отримувати текст
великій кількості абонентів на Мадагаскарі,
в той час, як Ушахіді забезпечував появу цих повідомлень на карті.
У 2009 році, в час подій на Мадагаскарі,
де деякі демонстранти були вбиті солдатами армії,
існувала яскрава можливість збору
інформації та новин, а також свідчень людей в регіоні,
які переживали труднощі, брали участь в демонстраціях,
і на яких, так чи інакше, вплинуло те, що відбувалося.
Використовуючи технології, ви можете комбінувати колективний голосу людей.
Люди можуть надсилати інформацію через SMS, надсилати електронні повідомлення,
можуть заповнювати онлайн-форми. А потім ви можете узагальнити цю інформацію
разом з офіційними новинами від ЗМІ і, нарешті, зібравши все докупи,
ви отримаєте найповнішу картину того, що відбувається в регіоні.
Ушахіді, платформа, яка використовувала FrontlineSMS,
щоб люди могли надсилати повідомлення і робити свій внесок в новини
зі своїх телефонів, виходити в інтернет та надсилати електронні листи
чи заходити на сайт і заповнювати форму.
Люди зазвичай, через зручність та час, надсилали SMS,
і FrontlineSMS використовувалась для збору цих повідомлень,
які, потім, відправлялися на сайт Ушахіді,
і з цього моменту вони комбінувалися з іншими повідомленнями та звітами,
з інформацією від ЗМІ, а вже потім розміщувалися на картах,
що давала найповнішу картину про події в епіцентрі конфлікту,
а також давало найповніший огляд подій
в країні, аніж якщо б це було зроблено іншими шляхами.
Як показує цей приклад, мобільні телефони, в комбінації з онлайн-ресурсами,
можуть бути ефективним методом комбінування досвіду та знань у
оповіщенні подій всесторонньо, по мірі їх розвитку.
Технологія, яка слухає - це технологія, яка реагує
на окремі інформаційні потреби.
Один з прикладів - платформа Infonet, спрямована на моніторинг бюджетних потоків,
яка дозволяє надсилати безкоштовні SMS-запити
про фінансування на проекти місцевого розвитку на локальному рівні.
Потім люди можуть зв'язатися з громадськими моніторинговими організаціями,
щоб оцінити, чи використовуються ці кошти так, як планувалося раніше.
Ми розробили систему, яка використовує SMS з короткими кодами,
і люди можуть надсилати запити, які стосуються грошових сум,
які були виділені на проекти на місцевому рівні.
Це подвійний процес, тому що вони роблять запит до системи
і, в той же ж час, вони наповнюють саму систему інформацією.
Платформа Infonet викрила випадок нецільового використання коштів.
Передавши цю інформацію владі та ЗМІ,
Infonet зміг добитися реакції на прояв корупції,
і зусилля громадян були винагороджені конкретними кроками.
Нещодавні досягнення в певній мірі покращили «слух» технологій
через реакцію на потреби людей.
Телефон раніше був засобом, який контролюють
телекомунікаційні монополії,
а останнім часом ми спостерігаємо
прогрес телефонних технологій, які базуються на IP.
Сьогодні у вас може бути своя телефонна компанія на безкоштовному програмному забезпеченні.
Це означає, що ви можете створити креативний кол-центр,
інтерактивне голосове меню і тому подібні речі
у своїй телефонній системі чи на своєму домашньому комп'ютері,
саме тому групи активістів встановлюють телефонні лінії для викликів.
Використовуючи свою телефонну систему, Кубатана Траст з Зімбабве
розробив ресурс, який інформував громадян
через SMS про те, де вони можуть проголосувати на виборах.
В Зімбабве у нас було багато виборів за останні сім років.
Одна з тактик влади полягала в тому, що вони не навали
людям можливості з'ясувати де можна голосувати і де реєструватися для голосування.
Одне із наших завдань полягало у допомозі людям з'ясувати своє місце для голосування,
через співпрацю з іншою організацією, яка в кінці кінців
змогла перевести списки виборців у формат бази даних.
В SMS люди надсилати свої ідентифікаційні коди державного реєстратора.
Ми порівнювали ці коди з базою даних і потім відправляли SMS-відповідь
людям з інформацією про те, де вони можуть голосувати.
Це була дуже цікава кампанія і багато людей взяли в ній участь.
Поки тисячі людей користувалися користувалися системою, розробленою Кубатана Траст,
досвід показав, що низький рівень освіти та мовні розбіжності
продовжували обмежувати людей при користуванні SMS-сервісами.
У відповідь на це, Кубатана зараз розробляє «Freedom Fone»,
систему, яка використовує запис голосу, а не тексту,
для забезпечення людей інформацією.
Проект «Freedom Fone» розробляється так, щоб кожна група
могла отримати копію цієї програми і запустити її на власній системі,
і просто зробити меню з тією інформацією,
яку вони збираються оцінювати на надавати.
«Freedom Fone» отримує дзвінок і телефонна система передзвонює,
щоб організація змогла взяти на себе всі витрати.
Щоправда, є ще інструмент, який був проігнорований
- це сфера інтерактивних голосових відповідей.
Ми вважаємо, що якщо зможемо зробити її більш простішою та доступнішою для НУО,
то побачимо, як люди знаходять контакти зі своїми спільнотами через
служби інформації по телефону, які стануть доступним еквівалентом
інтернету і людина зможе подзвонити і отримати інформацію коли їй потрібно.
Розробка та використання технологій яка швидко реагує на потреби людей,
можуть бути хорошим методом швидкого заповнення інформаційних пробілів
та вдосконалення інформаційних потоків.
Коли корупція та порушення прав
здійснюються тими, у кого найбільше влади, наприклад,
державними владами, транснаціональними компаніями, поліцією та військовими,
інколи потрібно розслідувати та викривати
те що відбувається.
І хоча всі добре знали
про жорстокість поліції в Єгипті,
місцеві ЗМІ про це писали з неохотою.
Щоб допомогти постраждалим громадянам розпочати розслідування,
журналістка Ноха Атеф запустила блог під назвою «Катування в Єгипті».
Весь зміст стосується злочинів, які пов'язані з катуваннями в Єгипті
і взаємовідносини між поліцією та громадянами.
«Катування в Єгипті» стартував в такий час,
коли про катування взагалі не розповідали у ЗМІ.
Злочини, пов'язані з катування, рідко згадувались на телебаченні.
Вони були не дуже цікавими для офіційних ЗМІ.
Саме тому «Катування в Єгипті» привернув увагу,
і це надихнуло інших інтернет-користувачів, особливо блогерів,
писати про катування і навіть про свої погляди,
тому що те, що вони читали
в «Катування в Єгипті» було справді шокуючим.
Розкриваючи порушення прав людини в Єгипті через свій блог,
Ноха змогла виправити декілька серйозних випадків несправедливості.
У 2007 році одна жінка написала Ноха про те, що її чоловік
провів у тюрмі 14 років,
хоча суд визнав його невинним
у злочині, за який його заарештували.
Суд визнав його невинним,
але поліція, конкретний поліцейський, тримали його за гратами.
І він кожен раз оновлював папери, щоб продовжувати тримати його в тюрмі.
І я писав про це багато разів,
і слідкував за розвитком подій.
Стаття Ноха була опублікована у всіх ЗМІ по цілому Єгипті.
Поліцейський, причетний до цієї справи, писав їй,
злий через увагу публіки та преси.
Деякий час після цього чоловіка випустили з тюрми
на волю, як і потрібно було зробити 14 років тому.
Ще одне ефективне розслідування було проведене в Тунісі.
Історія відео з Туніським літаком почалась тоді, коли
один із моїх товаришів, туніський активіст та блогер,
шукав в інтернеті фото, пов'язане з літаками в Тунісі,
і знайшов зображення літака Президента Тунісу на сайті,
де люди обмінювалися фотографіями літаків, зроблених в аеропортах.
Він продовжив пошук і знайшов більше 20 фото
того ж літака в різних аеропортах Європи.
Потім він зайшов на сайт Президента Тунісу
і знайшов список офіційних поїздок Президента Тунісу,
а потім порівняв його з датами та місцями на фотографіях
Президентського літака в Європі,
і з'ясував, що тільки одна поїздка була офіційною.
Саме тому питання, яке він поставив, звучало так:
«Хто користується туніським літаком і навіщо?»
Він пішов далі і зняв відео,
змішавши ці фото, використовуючи Google Earth,
відмічаючи різні аеропорти,
де був помічений літак.
Він помістив ролик на YouTube
і заставив туніський блоговий простір говорити про
питання прозорості та зловживання владою.
Солідне видання, таке як журнал про зовнішню політику,
опублікував історію та розслідував справу,
заявив, що туніський літак використовувався першою леді Тунісу
для особистого шопінгу в магазинах Європи.
Як наслідок публічної уваги, яке отримало те відео,
влада Тунісу заблокувала YouTube
та інший популярний відео-хостинг - Dailymotion.
Не зважаючи на це, історія про літак, як і блог «Катування в Єгипті»,
показують те, як можна використовувати інтернет, -
як інструмент для розслідування випадків порушень прав,
так і для оприлюднення та розповсюдження правди.
В час, коли цифрові засоби стають дешевшими та поширенішими
і легшими в користуванні,
зростають наші можливості оцінювати, аналізувати та ділитися інформацією.
Пов'язуючи нові технології з креативним мисленням,
спільноти та активісти можуть трансформувати інформацію
у сильний рух, який захищає та просуває права людини.
Колектив Тактичних Технологій вже більше 10 років працює з активістами
по правам людини з метою використання інформації для захисту прав та свобод громадян.
У цьому фільмі ми зібрали приклади подібних кампаній
та показали 10 тактик, які ви можете використовувати
щоб перетворити інформацію на силу для досягнення змін.
Якщо ви хочете використати деякі з цих тактик,
спробуйте один із запропонованих нами інструментів чи інструкцій,
які пояснять вам, як використовувати різні технології,
і забезпечать програмами та інструментами, які вам знадобляться.
Потім подумайте, як ви можете задокументувати ваш приклад
і коли ви це зробите - повідомте нас,
щоб ми могли поділитися цими історіями з іншими.
Ера інформації почалась.
А з нею нам дана сила
добитися змін.
Переглянути оновлення та зміст можна на http://www.informationactivism.org.